Позавчора мене чекало величезне здивування. Я вирушила в один із найбільших у місті гіпермаркетів за покупками. І тут почула знайомий голос. То був Влад. Я його помітила одразу, він мене – ні. Добре, що я була в кепці

Мене звати Руслана, мені 33 роки, працюю у лікарні медсестрою. До минулого року була самотня: роботи багато, між змінами відсипалася чи їздила до мами в село. Але все змінилося, коли познайомилось із Владом. Він улаштувався до нас черговим лікарем.

Симпатичний, молодший за мене на 2 роки. Була певна, що мені з ним нічого не світить. Я не модель, маю кілька зайвих кілограмчиків, молодість моя минає, звичайна зовнішність, ні ніг від вух, ні розкішних локонів.

Я навіть не одразу зрозуміла, що він до мене клинці підбиває. Пропонував підвести до дому, кликав мене пообідати з ним у лікарняній їдальні.

Потім покликав у кіно, коли вихідний збігся. Після фільму довго гуляли, балакали, домовилися про наступну зустріч.

Я була на сьомому небі від щастя. Але на другому офіційному побаченні Влад зізнався, що одружений.

Сказати, що я була вражена — це нічого не сказати. Обручку Влад не носив. Він розповів, що з дружиною п’ять років у шлюбі дітей немає, але й стосунки практично ніякі.

Нібито немає спільних інтересів. А зі мною завжди є про що поговорити, зі мною йому добре та затишно.

Про перспективи наших стосунків вирішили поговорити згодом.

До речі, співрозмовник він справді просто чудовий. Такого уважного чоловіка в мене не було ніколи. Щоправда, має один недолік — дружина.

Звичайно, я намагалася вивчати соціальні мережі, щоб вичислити дружину Влада. Але нічого не вдавалось. Імені її він мені не сказав, а у списку друзів у нього лише троє — це однокурсники, з якими він підтримує стосунки після університету. А питати в нього не хотілося ні про що.

Я просто вирішила, що буду щасливою. І робитиму щасливим його. А там уже нехай сам вирішує, з ким будуватиме подальше життя. Чи легко мені? Ні, але таких стосунків раніше не було ні з ким.

Позавчора мене чекало величезне здивування. Я вирушила в один із найбільших у місті гіпермаркетів за покупками. І тут почула знайомий голос. То був Влад. Я його помітила одразу, він мене – ні.

Добре, що я була в кепці. Ну а Влад був не один. З ним була просто розкішна жінка. Одягнена – хоч зараз фотографуй для модного глянцю. І зовнішність модельна. Висока.

Вони мило воркували та явно виглядали щасливими, жартували про щось. Придивилася — на пальцях у обох обручки. Останні припущення розвіялися, коли Влад назвав її на ім’я. Я вже знала, що його дружину звати Люда.

Я поспішила зникнути з поля зору. Розхвилювалася, дихала важко. Потім заспокоїлася, звісно. Вдома вже почала думати.

У мене статус любки одруженого чоловіка. Але чому він вирішив розпочати зі мною стосунки? Ми ж не просто дружньо спілкуємося. І він зраджує красуню-дружину зі мною? Жінкою за 30 з кусочком, що одягається в недорогих магазинах на розпродажах?

Нічого не розумію у чоловіках. І не знаю, як поговорити із Владом. Думаю, настав час перервати стосунки.

Навряд чи я колись стану його дружиною. Чи продовжувати ці стосунки просто заради себе? Поки що не можу зважитися на будь-яке рішення.

Фото Олександри К.

You cannot copy content of this page