fbpx
Історії з життя
Правду кажуть, що різним поколінням треба жити окремо! Моя мама з заробітків у наш дім повернулась, лиш два тижні минуло, а я вже з роботи додому повертатись не хочу, бо мама там свої дивні правила вирішила встановити. Командує,ніби й забула, що її десять років не було і цьому домі тепер інша господиня є – я

Правду кажуть, що різним поколінням треба жити окремо! Моя мама з заробітків у наш дім повернулась, лиш два тижні минуло, а я вже з роботи додому повертатись не хочу, бо мама там свої дивні правила вирішила встановити. Командує, ніби й забула, що її десять років не було і цьому домі тепер інша господиня є – я.

Я маму свою, звичайно, дуже люблю, але коли тобі за 30 років і ти вже звикла жити за своїми правилами, то слухати маму в побутових питаннях вже складно, адже в тебе є своє бачення як повинно бути.

Ну, хай тиждень але чим, далі, тим більше у нас розбіжносте. Я хочу жити, так, як моя сім’я собі звикла, а мама вчить мене, щоб усе було правильно. Тільки справа в тому, що її «правильно» не збігається з тим, як я звикла жити.

Наприклад, ми вчора мали непорозуміння через ніж, залишений на кухонному столі. Мій чоловік любить пити чай із бутербродом пізно ввечері, коли я вже сплю. Найчастіше забуває прибрати чайну ложку, цукорницю та ніж. Звичайно моїй мамі це не подобається. А мені не подобається те, що вона постійно все ховає, а потім мені висловлює про це рано, коли я хочу спокійно випити свою склянку чаю. Зрештою, настрій зіпсований зранку та на цілий день.

Другий приклад: мама завжди захищає чистоту покривала, яким ранком заправляє ліжко кожна господиня. З самого дитинства я мала сувору заборону: на ліжко заправлене покривалом не можна ні сідати, ні кидати свої речі, не пускати кота і взагалі не чіпати його, щоб не забруднити.

Якщо тобі дуже потрібно сісти на ліжко – прибери покривало. Те, як я застилаю своє ліжко, маму дуже дивує, і те, що я не поділяю з нею її заборон щодо цього. Просто я пам’ятаю те почуття, коли ти маєш ліжко, але ти сидиш на жорсткому стільці і це дуже незручно.

Коли я подорослішала я зрозуміла, що головним завданням покривала є захист постільного. Зараз я вважаю, що не можна лягти чи сісти у вуличному одязі на не заправлене ліжко. Коли треба сісти, щоб зняти одяг, є для цього покривало. Абсолютно не проблема його після випрати, що я роблю щомісяця, а то й частіше.

При цьому моя мама обурюється, коли бачить, що ми можемо спокійно сісти чи лягти на покривалі.

Ще одна звичка мами – все скрізь вимикати. Електричний чайник, тостер, телевізор, пральна машинка, мікрохвильова піч, подовжувачі, зарядки… З розеток вимикається абсолютно все регулярно. І це не через економію електроенергії. Якщо витягнути з розетки шнур від чайника, це не принесе жодної економії навіть за рік. І це перевірено, і не раз!

Зате потім настає момент, коли потрібно все вмикати назад у мережу, а розетки знаходяться десь за холодильником і розташовані ще вертикально. Ось тоді це все дуже напружує. Я звикла до того, що пристрій починає працювати після натискання на кнопку. Для цього кількість розеток дорівнює кількості приладів. Тепер для того, щоб увімкнути чайник, потрібно знайти цю розетку і спробувати ввімкнути цей шнур.

Щодо готування взагалі не хочеться згадувати. Зараз ми намагаємося не з’являтися разом на кухні після непорозуміння через плиту. У нас домовленість: або я готую, або мама.

Головне, що після непорозуміння ми все ж таки миримося. Першою на примирення йду, звичайно ж, я (і в суті вважаю, що це правильно). І кожного разу я намагаюся спокійно пояснити мамі, що ми звикли так жити, нам там зручно і комфортно. Все це наші звички і міняти їх я не збираюся, інакше я зруйную весь наш побут, який вже давно склався. Але мама мене наче не чує. У неї на всі свої відповіді: “Я хочу як краще”, “Я ж по-доброму раджу”, “Ви ж не правильно все робите, треба ось так…”.

Мама поводиться так, ніби мені і досі десять, а чоловік і діти мої її діти і вона нас усіх завзято виховує. Чоловік не раз уже мав бажання їй пояснити, що так говорити з ним не варто, але я поки його стримую. Але чи на довго його вистачить?

Як же мені бути? як пояснити рідній матері, що вона була відсутня довго і життя змінилось. Вона не відмотала час назад, не повернулась у той час коли вирушила на заробітки.

16,01,2023

Головна картинка ілюстративна.

 

You cannot copy content of this page