Чоловік дружина і їхня донька щодня боронять Україну у лава ЗСУ. Сім’я Гриневичів із Любешівської Волі, що на Волині, майже у повному складі стоїть на захисті рідної держави.
За матеріалами “Нове життя”.
Василь Петрович, голова сімейства, не один рік працював рятувальником, а свого часу служив в армії. Хоча напередодні вторгнення росії в Україну чоловік і поїхав на заробітки, після 24 лютого практично відразу ж повернувся, аби стати на захист рідної країни.
Світлана Іванівна дружина Василя Петровича в територіальному центрі соціального обслуговування багато років пропрацювала медичною сестрою. Вона зізнається:
“Якщо чесно, я як мама і дружина не хотіла, щоб чоловік та донька йшли служити, відмовляла. Тоді не думала, що в нас буде така війна. Вірилося, день, другий постріляють – і буде все добре. Але зараз розумію, що помилялася.
Восьмого березня мені зателефонували і сказали, що я як медик можу йти до війська. Тоді ми сім’єю вирішили, що піду і я. Просто знали, що у цивільному житті не принесу стільки користі, скільки можу принести нашим військовим, які щодня потребують медичної допомоги”.
Донька відважного подружжя Анна отримала цьогоріч ступінь магістра в Ірпінському державному податковому університеті, де упродовж п’яти років вчилася на юридичному факультеті. Дівчина пройшла також і військову кафедру, тому має звання офіцера.
Після повномасштабного вторгнення в Україну її обов’язком було стати на захист рідної держави. Тож Світлана Іванівна ухвалила таке ж рішення.
Наразі кожен з родини Гриневичів має своє місце несення служби, та свої обов’язки і звання:
“Ми просто робимо те, що маємо робити. Але ми не герої, а прості люди. В усьому покладаємося на Божу волю. Як дасть Господь, так і буде”.
17,10,2022
Головне фото Колаж із сімейного архіву родини.
Популярні статті
- А тепер йому знадобилася донька. Ой, татуню, біжу та підскакую аби тебе глядіти
- Я була впевнена, що у нас із невісточкою чудові стосунки. Я з нею і попліткувати могла і порадитись і секрет який розказати. Вона не тільки вислухає уважно, а й пораду дасть, підтримає, добре слово скаже. та й син, я бачила, був дуже щасливий із нею. Мені було приємно приходити до них у дім і відчувати себе бажаною гостею. А минулими вихідними я навідалась, принесла своїх пиріжечків ще гаряченьких, проте синочка мого вдома не було, сама невістка. тут вона і ошелешила мене. тепер не розумію. як бути і що ж робити
- Тато говорив, а я прямо відчувала як червонію. Навіть очі на коханого підняти не могла від сорому. Оце так “познайомились” свати перед весіллям. І що тепер буде?
- Той випадок показав моїм подругам, хто я є насправді і всю правду про мій шлюб.
- Нажаль, наш будинок що під Києвом, поки відновлюють, а ми переїхали в рідне село до родичів. Ні до кого у дім проситись не стали, а орендували собі окрему хатину за смішні гроші. Саме тому, мені особливо прикрими були слова мами і сверів, коли я повідомила їм нашу несподівану новину