Я проживаю у столиці вже понад 10 років. Свого житла поки не маю, тому винаймаю квартиру. Працюю на дуже відповідальній посаді складаю копійку до копійки, аби все ж придбати власне житло. Навіть підробляю, аби мати зайву копійчину.
Немає мені на кого надіятись. У мене мама одна, їй би хто допомагав, бо виховує сама мою сестричку. Я родом із невеличкого села, тому самі розумієте, що статків великих ніхто там не має.
І ось у моєму житті з’явився Вадим. Він гарний, самодостатній та й серйозний. Рано, звичайно, будувати якісь далекосяжні плани, але поки що мені з ним дуже добре. Я щиро сподіваюся, що на нас чекає спільне майбутнє.
Проте нещодавно зателефонувала моя мама із дуже серйозним проханням. Я її вислухала і врапт зрозуміла, що моїм планам і особистому життю може прийти кінець. А все, через сестру мою молодшу.
Крім мене, у мами є ще моя 15-річна сестра, яка рідна мені тільки по мамі. І ось сестрі моїй п’ятнадцять і мама жаліється на її поведінку.
Я була спокійною і тихою дитиною. Я взагалі жодного клопоту не завдавала мамі. Сестра ж повна моя протилежність. Вона, напевне, у тата свого пішла. а за ним верби росли. Мама уже бачить дільничого ледь не щоденно. Ніякої управи на неї немає.
Дивно, але слухається сестра тільки мене. Не знаю з якого такого дива, але вона вважає мене авторитетом та мріє виїхати з села до столиці і бути на мене схожою.
І тут мама після чергової “феєрії” яку сестра влаштувала зателефонувала і сказала що потребує моєї допомоги от прямо негайно, бо сама вже просто здалась.
Коли я запитала, чим саме можу допомогти, вона озвучила два варіанти: Або я повертаюсь і допомагаю їй із сестрою, або забираю меншу сестричку до себе.
Я попросила час подумати, адже просто розуміла, що можу озвучити думки, що в голові у мене крутились, а того робити було не варто, мамі й так важко.
Я все розумію, але мені прикро що я у будь-якому випадку у програші.
Може, мені зробити вигляд, що нічого не сталось і далі жити своїм життям? Якщо я про себе не подумаю, ніхто про мене не подбає, хіба не так.
Зараз займусь сестрою і втрачу все: роботу коханого, перспективи. Зрештою, менша сестра не моя дитина, хіба ж не так?
І як мені бути? Який варіант вибрали б ви?
Головна картинка ілюстративна.
2804,2023
