Кілька років тому я познайомилася зі своїм молодим чоловіком. Це сталося в кафе. Тоді, він підійшов до мене, щоб представитися, пригостив десертом, попросився сісти біля мене. Чоловік вів себе дуже галантно, багато жартував. Ми мило поговорили, і до кінця нашої зустрічі я дала йому свій номер телефону. Через кілька днів він зателефонував і призначив побачення. Так і почалися наші відносини. Мені було дуже комфортно і легко з цією людиною. Здавалося, що час летить з шаленою швидкістю, ми не могли наговоритися. Я хотіла бачити його постійно, щодня, щохвилини. Я закохалася в нього по вуха.
Приблизно через півроку наших відносин, ми вирушили в романтичний вікенд. Я думала, що мій обранець готує щось особливе для мене. Але, за вечерею в ресторані він несподівано зізнався, що одружений. Сказав, що одружився кілька років тому, його дружина залишилася в іншому місті, а він працює тут. І ось, зустрів мене і закохався з першого погляду. Він не зміг пройти повз і вирішив познайомитися. На початку наших відносин чоловік не захотів зізнатися мені в цьому, так як думав, що я його кину. Тепер же, вирішив бути чесним зі мною. Він просив мене не припиняти бачитися з ним і пробачити за обман.
Чесно, зізнання мого обранця шокувало мене. Я не знала, що мені робити. Хотілося втекти і забути все. Але, з іншого боку, я дуже любила його. По поверненню додому я вирішила зробити паузу у відносинах. Через місяць я здалася і зателефонувала першою. Весь цей час чоловік чекав мого рішення. Наші відносини відновилися. Тепер я стала коханкою одруженого чоловіка.
Так тривало цілий рік, поки мій коханий не сказав, що хоче мати спільну дитину. Вони з дружиною виховують сина, а він мріяв про доньку. Тоді, я перевела все на жарт і пообіцяла подумати. Материнство не входило в мої плани на той момент. Наші відносини тривали, і все було чудово. Звичайно, якщо не враховувати те, що мій коханий чоловік одружений на іншій. Але поступово я змирилася з цим і нічого не вимагала. Я була щаслива від того, що він присутній в моєму житті, і неважливо в якому статусі.
Зараз, коли минуло більше двох років з моменту початку нашого роману, я почала замислюватися про дитини. Але у мене дуже багато сумнівів. Адже, по суті, я все ще самотня жінка. Мій супутник так і не наважився залишити свою дружину, його цілком влаштовує формат наших відносин. Здавалося б, у мене є чоловік, але він не тільки мій.
І я не знаю, чи буде він коли-небудь тільки зі мною? Адже його робота на два міста стала прекрасною можливістю для нього зустрічатись зі мною без усіляких побоювань. а якщо звільниться? З ким він залишиться, з ким?
Передрук без гіперпосилання на intermarium.news – заборонено.
Головна картинка – pexels.
