fbpx

Прийшла у магазин, приміряла взуття і, щоб не взуватися, покликала дівчину з залу, щоб вона мені принесла інший черевик, якщо є, а краще пару. А ця дівчина мені видала: “Навіщо вам пара, ви їх все одно не купите, ви ціну бачили?”

Днями я зайшла в магазин взуття, в такий, не з дешевих, як їх називають – бутик, і зіткнулася з просто дивним ставленням продавця-консультанта.

Вірніше, продавчині (модні ніби як зараз ці фемінітиви).

Але спочатку трохи передмови. Один з моїх пунктиків і пунктів, на якому я не економлю – якісне взуття.

Я краще кілька років повідкладаю гроші, але куплю потім пару взуття, яку п’ять років або більше відношу без проблем.

І не просто без проблем, а з комфортом і задоволенням.

У моєму віці ноги потрібно берегти, тому я купую тільки якісне, дороге, комфортне взуття.

Щось на нього діти подарують, щось я підроблю, щось з пенсії відкладу.

Але йду вже вибирати завжди з грошима, з пристойною сумою навіть з невеликим запасом.

А одяг я люблю демократичний, джинси, влітку зручні кросівки, рюкзак. А тут пішла купувати черевички на осінь – хоч зараз і серпень, але пролетить він, як і теплий вересень, непомітно. Ну і ось донька мені порадила один бутик, де було взуття різних марок, але дуже якісне і комфортне. Вона там собі і босоніжки купила, і вечірні туфлі, і зимові чоботи.

Ну я і прийшла туди, ходжу, розглядаю взуття, взяла одну пару поміряти. А черевики виявилися маломірки, мені потрібна була на розмір більше пара. І щоб не взуватися, я покликала дівчину з залу, щоб вона мені принесла інший черевик, якщо є, і взагалі краще пару. А ця дівчина мені видала: “Навіщо вам пара, ви їх все одно не купите, ви ціну бачили?”

Оооо…. Як я розлютилася, навіть більше. Висловила дівчині все, що думала про її інтелектуальні здібності, вихованість та дар передбачення. Сказала, що тепер точно не куплю нічого, тому що з таким ставленням вони втратять всіх клієнтів, а мене вже втратили. А я готова була придбати цю пару і ще подивитися літні легкі туфлі, гроші залишалися.

Загалом, вона була готова провалитися крізь землю, а я пішла звідти і більше не піду. Краще свої гроші залишу там, де цінують будь-якого покупця.

Автор – Тамара, 58 років.

Фото – ілюстративне.

Передрук матеріалу без гіперпосилання на Intermarium.news заборонений!

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!

You cannot copy content of this page