Прийшли Єгор із Галиною мою доньку сватати. Обмінялись рушниками, вручила Надійка моя Єгору хлібину, пустила я сльозу і сіли ми до столу – знайомитись ближче. І тут починає зять мій майбутній говорити. Дивлюсь на нього і розумію, що десь я таку пісню багато разів чула. Прямо от точно знала, що зараз скаже. Уже й перепитала у Галини, а чи не син Єгор мого колишнього чоловіка.
Я в Португалії нині працюю. Десять років тому як поїхала “грошенят підзаробити” то так досі й тут. Працюю у готелі всі ці роки. Робота не надто для мене складна, колектив хороший, власник людина мудра і відповідальна, тож покидати таку роботу просто не розумно.
Доньку я залишила на маму свою. Звісно, на всі канікули я її до себе забирала. ми часто зідзвонювались, тож вона не відчувала браку материнської любові. Та й мама моя онуку просто обожнює. ніколи вони мені одна на одну не жалілись. все в них мирно і ладно.
Нині моя Надійка студентка другого курсу. Так і живе із бабусею. І от стала мені мама говорити, що мабуть, буде у нас скоро весіллячко. З’явився у Надійки залицяльник і по всьому там усе серйозно. Так власне і сталось. Зателефонувала мені доня два місяці тому і повідомила, що заміж зібралась.
Важко було домовитись. але узяла я на тиждень відпустку і приїхала додому знайомитись зі сватами своїми майбутніми і з зятем. Від доньки знала лиш те, що Єгор уже був одруженим, але не довго. Його наречена лиш стала мамою, одразу покинула його заради іншого.
Я розуміла, що життя не таке собі й просте і може бути різне. Не осуджуваа я вибір дитини, а тільки ще більше із майбутньою ріднею познайомитись захотілось.
І от прийшли. з виду. ніби нічого такі люди. Спершу все було й нормально, я й розслабилась ненароком, але зарано. після трьох чарок мій зять майбутній і його мама почали нахвалювати доньку мою. Мовляв, краща вона у тисячі разів від першої його дружини.
І тут мій зять говорить, а я прямо знаю кожне слово майбутнє. Чула таку пісню не раз, тільки від колишнього свого чоловіка. І господинею перша його дружина була ніякою, і за дитям не дивилась, і чоловіка запустила, і їсти не готувала, і взагалі, не раз її із іншими бачили.
Я слухаю і вже відверто сміюсь. Запитую у свахи Галини, а чи бува вони не родичі із моїм колишнім. Той теж таку мені пісню співав разом із мамою на пару. А може то пісня така є, яку дуетом виконувати треба, а не знаю. Знаємо ми таких і бачили не раз. Зрозуміло, що то буде за чоловік такий.
Ну думаю, добре, що зразу себе показали, Надійка швидко йому покаже де двері. Дивлюсь на свою доньку, а вона сидить уся така сповнена до Єгора жалю і готовності довести, що вона не така, як його перша дружина. Ще тільки сльози не пустила дитина моя. Тьху ти.
Дочекалась я доки гості підуть і давай доньці пояснювати, що та як. Але хіба вона мене слухає.
— Ти свій досвід невдалий проектуєш на моє життя, – вчена вона в мене, сама гроші за ту освіту плачу, – Єгор не такий, як тато мій. Він любить мене він уважний і добрий. Просто, образили його дуже, але я це виправлю. Покажу що я не така що зі мною він може бути щасливим.
Мати рідна і оце моя дитина? Вони весілля планують, донька мені варіанти суконь весільних скидає, а в мене все аж кипить.
Ну як, як мені їй у ту голівоньку розуму вкласти? Як пояснити, що не бачити їй щастя із таким чоловіком?
Сказала, що грошей на весілля не дам і що якщо виде за нього, то мені більше не дитина.
Може хоч так подумає, бо я іншого виходу просто не бачу.
04,08,2023
Головна картинка ілюстративна.
