fbpx
Дозвілля
Притча про згаслу свічку

У самотнього батька була маленька дочка – мила й довгоочікувана дитина. Він жив тільки для неї, ростив, виховував, прокидався вранці і повертався з роботи. Коли дівчинка важко захворіла, батько робив усе, щоб вилікувати її, звертався до найкращих лікарів, молився, щосили боровся за одужання. Але, незважаючи на його зусилля, дівчинка незабаром пoмepла. Батько був невтішний, не міг змиритися з її смepтю. Він закрився від друзів, став відлюдником, відмовлявся повертатися до звичайного життя.

Одного разу вночі йому приснився сон. Він потрапив на небеса і став свідком дивної ходи маленьких ангелів. Вони йшли нескінченною стежкою, і кожен малюк у білому одязі ніс у долонях запалену свічку. Через деякий час батько помітив, що свічка одного з ангелів не горить. Потім він зрозумів, що дитина з погаслою свічкою – це його маленька донечка. Кинувшись до неї, батько опустився на коліна, обійняв дівчинку і запитав: “Чому твоя свічка єдина не горить?”

Читайте також: Притча: чоловік побачив змію, яка гинyла у вoгні, і вирішив витягнути її з пoлум’я

«Тату, – відповіла вона, – я так часто намагалася запалити її, але твої сльози завжди гасили вогник».

Уранці батько прокинувся. З того дня він знову почав спілкуватися з друзями, повернувся на роботу, поступово навчився посміхатися маленьким радощам. Він вирішив, що свічка його дівчинки більше не буде гаснути через його непотрібні сльози …

Потрібно відпускати людину, як би важко нам не було. Дай, Боже, кожному мудрості й сили, як цьому батькові.

Джерело – Молитовна родина

facebook