Я знала, що виходжу заміж за того ще «гульвісу», мені про це говорили: і подружки, і мама і всі навколо. У будь-якому разі, він добре нагулявся це в юному віці — від армії до одруження. Про його пригоди навіть легенди ходили, а чоловіки давали добрячого прочухана. Для всіх стало великою несподіванкою, що я погодилася стати дружиною цього гульвіси. Майбутній наречений мене переконав, що досяг уже тієї межі, коли вже набридло гуляти і хочеться сімейного тепла, і взагалі — я найкрасивіша і йому немає сенсу більше шукати пригод.
Після весілля я взяла над ним контроль. Ні, детективів не наймала, просто сказала йому прямо, що буду стежити за його поведінкою. А він був і не проти! Зі словами «злови мене, якщо зможеш», став поводитися гідно. Всі були здивовані, що я так швидко перевиховала хлопця. До речі, йому іноді ще надзвонювали і писали в соцмережах колишні подружки, але багатьох він повидаляв з друзів і зробив сторінку закритою, а в статусі написав слово: «Одружений».
До речі, на рахунок ревнощів. Вийшло все навпаки, що не я його, а він мене постійно ревнував. Перевіряв мої дзвінки і смс по телефону, злився, коли я яскраво нафарбована йду куди-небудь на вечірку. Розповіла подругам, а серед них знайшлася скептична: «Це він від себе очі відводить, щоб самого не піймали!». Хм, але ж я про це і не подумала! Згодом, в мене закралися сумніви, але ж чоловік навіть приводу не дає! Йому навіть часу на це не вистачає! Тим більше я нещодавно стала матір’ю, нашому синочкові 7 місяців, чоловік біжить після роботи додому, сина любить шалено.
Ну гаразд, ближче до теми. Моя подруга весь час кликала мене у Львів, хоча б на три дні— мовляв, там красиво, погуляємо, розвіємося, тим більше від дитини треба відпочити трохи. Я сказала чоловікові — він відразу з недовірою, мовляв — до кого це? У подружки там бабуся. Побурчав, але погодився. Якраз вирішили їхати з подругою з ранку п’ятниці до вечора неділі. У п’ятницю чоловік взяв відгул, отримав від мене настанови: від дитини не відходити, в разі чого – дзвонити мамі. Ми з подружкою поїхали.
А в суботу вранці ми з нею дуже посварилися — чомусь згадалися якісь давні образи, і ми розвинули цю тему на всю котушку до повного непорозуміння. У мене характер запальний, і я як була з рюкзаком, відразу ж виїхала з місця сварки на вокзал, взяла квитки і поїхала найближчим рейсом. Чоловікові нічого не сказала вирішила зробити сюрприз, а заодно і перевірити: чи справді я даремно у ньому сумніваюся.
Приїхала додому о восьмій годині. Відкрила двері і дар мови втратила: в кімнаті сидить молода красива дівчина, дивиться телевізор, син спить в ліжечку. Я їй: «Хто така?». Дівчина зім’ялася, розгубилася і каже: «Я няня дитини!». Питаю: «А де тато дитини?». Вона: «Скоро буде, він по роботі їздив і в магазин зараз вийшов!». І тут же почала щось на телефоні набирати, я зрозуміла, що моєму чоловікові. Попросила її не робити цього, ми просто його дочекаємося разом. Заодно почала її розпитувати — як звати, з якого агентства, скільки чоловік їй заплатив. Відповіді дивні: вона за рекомендацією без агентства, а ціна договірна. Тривожна якась, мало не плаче, почала одягатися, каже: «Якщо ви тут, то мені пора, а оплату потім на карту кинете!».
І тут відчиняє двері здивований чоловік! З пакетом їжі, в якому сир, ковбаска, винце і так далі. Дівиця з ходу чоловікові: «Ви мені винні 500 гривень, за те, що сиділа з дитиною!». Це, мабуть, щоб вся ситуація стала чоловікові зрозумілою! Той простягнув їй гроші і дівчина побігла. А чоловік відразу з претензіями: «А чому це ти сьогодні приїхала? А чому телефон відключений?». Ну на маєш, тут вже я на нього накинулася: «Хто вона така?». Він: «Треба було по роботі збігати, колега порадив цю панянку — свою родичку. Чому випивку купив? Ти ж завтра повинна була приїхати, так от щоб не бігати завтра в магазин, вирішив відразу все купити, поки вдома няня». Та ще й відповідає з такою інтонацією, ніби в усьому я винна!
День був замалий! Мало мені було подруги, я ще й ущент посварилася з чоловіком, досі не розмовляємо. І тепер уже нічого не перевіриш: з чоловікової роботи я нікого не знаю, щоб запитати, що ж там за родичка. Її поведінка повністю видавала, що вона зовсім не няня, причому вона знала, що її «бойфренд» одружений! Я досі більш, ніж впевнена, що чоловік справді весь час лише робив вигляд, що дорожить мною, але чомусь відпустив на 3 дні до Львова! От що поробиш коли немає в людини совісті!
Фото ілюстративне.
