Ми часто чуємо про те, що для нормального фізіологічного та психологічного розвитку, дитині потрібна любов батьків, особливо в ранньому дитинстві, пише Gazeta.ua.
Останні дослідження показали, що чим більше мати висловлює свою любов до малюка, тим більш повноцінно відбувається його розвиток – здатність вчитися, запам’ятовувати нову інформацію і переносити стрес.
Любов до дітей
Підтримка батьків підвищує самооцінку дитини
Ми хочемо, щоб наші діти самі навчилися вирішувати свої проблеми, спокійно зустрічалися з труднощами життя, стали сильніше. Як цей “посил” сприймає дитина?
Будучи ще не дозрілою особистістю, вона потребує підтримки і розуміння. Одна лише думка про те, що їй самостійно доведеться долати якісь труднощі, викликає у неї страх, психологічну скутість і почуття безвиході.
Разом з тим, це зовсім не означає, що батьки повинні всіляко захищати свою дитину від проблем. Їх завдання – допомогти дитині, підтримати і дати відчуття безпеки.
Любов, кохання. Сім’я. Діти.
Як дитина сприймає поведінку батьків?
Дослідження показали, що 80% дорослих людей вважають, що їх в дитинстві не любили. Безумовно, всі батьки люблять своїх дітей, але часом вона виражається в почутті постійного неспокою, бажанні контролювати і нескінченних моралей.
Психологічні дослідження виявили, що найбільше дитина хоче відчувати радість і легкість поруч з батьками і щоб її приймали такою, як вона є. Байдужість батьків залишає глибокий слід в пам’яті дитини, розуміння своєї непотрібності.
Як батьки можуть допомогти дитині “розкритися”?
Любов батьків до дітей
Рекомендації психологів
1. Дитина знає, що в “спеціальний час” ви будете робити все, що вона попросить. При цьому дитина має розуміти свою відповідальність за прийняття рішень та їх наслідки. Особливо хлопчикам дуже важливо усвідомлювати відповідальність за вибір, в той час як дівчаткам завжди необхідна допомога в прийнятті рішень.
2. Ви даєте дитині “право на помилку”. Дитина повинна розуміти, що в процесі навчання, вона буде робити помилки і це неминуче.
Разом з тим помилка – це просто частина шляху, чергова можливість чогось навчитися. Дитина вчиться бути “дослідником” в житті, де часом у неї буде щось не виходити. Головне, не боятися визнавати помилки, робити відповідні висновки і “рухатися” далі.
3. Будьте уважні до слів дитини. Є англійське прислів’я – фамільярність породжує зневагу, таким чином, неуважність породжує страх у дитини до самовираження.
4. Слідкуйте також за своїми словами. Вирази “ти нетямущий, ні до чого не здатний, тюхтій, в кого ти такий удався” програмує підсвідомість дитини на неуспіх в майбутньому.
5. Враховуйте індивідуальні особливості вашої дитини. Вона не обов’язково має бути такою, як ви і реалізовувати в життя ваші мрії. Це абсолютно унікальна особистість, у якої є свої бажання.
Виховання дитини з любов’ю
На сході є вираз: “До 5 років дитина – цар, з 5 до 10 – раб, з 10-друг”.
У період з 5 до 12 років, до підліткового періоду, відбувається найбільш інтенсивний розвиток інтелекту, дитина вчиться і здатна багато пізнати, тому батькам важливо “направити” зусилля дитини в потрібне русло, захистити від “непотрібної” для свідомості інформації.
Дитина має відчувати авторитет батьків і старших, таким чином, в майбутньому вона зможе зберігати певну субординацію з людьми.
Читайте також: Благаю вас — не живіть заради дітей! Їм це не тільки не потрібно, їм це шкідливо
Любов не виключає суворість, головне, щоб її прояв сприяв розвитку дитини, а не його пригніченню.
Нагадаємо, від того, як батько ставиться до дитини, особливо до дівчинки, залежить формування її особистості і долі. Якщо батьки люблять своїх дочок безмежно, ніколи їх не критикують і ніколи не дозволяють їм засумніватися в цій любові, то дівчатка зазвичай зростають щасливими, врівноваженими і з високою самооцінкою.
Якщо ж дівчинка позбавлена щирої, відкритої і постійної любові батька, є вірогідність, що вона віддасть усю себе першому хлопцю, який скаже, що він її любить. На жаль, дівчатка, яким батьки щодня не говорять, що вони принцеси, частіше виходять заміж дуже рано. Вони також частіше залишаються самі з дитиною на руках. Це все тому, що їм з дитинства бракує батьківської любові, і коли їх хтось приголубить і пообіцяє подарувати цю саму любов, вони з головою віддаються тому чоловікові.