fbpx
Історії з життя
Родичі потайки зробили дублікат від нашого заміського будиночка, щоб відсвяткувати там іменини племінниці

У спадок від батьків мені залишилася ділянка і невеличкий заміський будиночок. Якщо точніше, то на цій ділянці стояв лише старенький будиночок.

Родичі чоловіка наполягали на тому, що б ми продали землю. Мовляв, вона далеко від міста і нікому не буде потрібна, а роботи там непочатий край. Ми їх не послухали і вирішили залишити ділянку.

Ми з чоловіком живемо не бідно, дочка у нас доросла. Подумали і вирішили, побудувати на цій землі добротний будинок. Будемо їздити туди на відпочинок, а може, і назавжди переїдемо жити. Доньці віддамо міську квартиру.

На будівництво пішло три роки. Ми витратили чимало грошей і сил. Вийшов хороший затишний чотирикімнатний будинок з великим двором і лазнею.

У дворі нічого не посадили. Вирішили, залишити тільки теплицю, а на решті частини посіяли газон. Також було кілька плодових дерев, що залишилися від батьків.

У процесі спорудження будинку допомагала тільки дочка. Брат чоловіка не допомагав. У нього завжди знаходилися відмовки. Мама чоловіка навіть чути не хотіла про наш будинок. Ми на це не ображалися, адже самі задумали будову.

Як тільки завершилися всі роботи, пов’язані з будівництвом і ремонтом, то вирішили урочисто відзначити цю подію і запросили всіх родичів відзначати новосілля. Попарившись в лазні і покуштувавши шашлику, рідня вирішила залишитися на всі вихідні.

З того часу, з’явилася традиція: родичі всі вихідні проводили у нас. Мене це, якщо чесно, трохи діставало. Якось у мене з’явилися не заплановані вихідні. Я поїхала на дачу, свекруха тут же приїхала слідом за мною. Вона всіляко проявляла ініціативу, там, де її ніхто не просив. Один раз я несподівано натрапила на скопаний газон – свекруха підготувала місце під посадку буряка, про яку я навіть жодного разу не обмовилася. Справа закінчилася дзвінком чоловікові з проханням вирішити непорозуміння між мною і його матір’ю.

І брат чоловіка просився на вихідні попаритися в лазні – отримав відмову. А через два дні, потрібно було входити на роботу, і я поїхала.

Через кілька тижнів родичі знову почали надзвонювати. Я подумала, знову конфліктувати доведеться, але вони питали, як ми поживаємо і просто говорили на абстрактні теми.

Ближче до вечора зібралися з чоловіком на дачу. Приїхали, і побачили, що лазню нашу хтось розкочегарив. У нас щелепи відвисли від подиву. Виявляється, це родичі зібралися відсвяткувати іменини племінниці.

Після того, як ми попросили їх з дачі, вони зробили дублікат ключа від неї. А подзвонили в той день, для того щоб упевнитися, що нас немає на дачі. Чоловік дуже розгнівався, розігнав усіх гостей. Відносини з родичами після цього зіпсувалися остаточно.

Не минуло й місяця, як ми вирішили переїхати жити за місто назавжди. Я написала заяву на звільнення і пішла з роботи, а чоловік почав працювати на дому.

Зараз дочка з онуками часто до нас навідуються. А з ріднею чоловіка відносини так і не потепліли.

Галина, 60 років.

Передрук матеріалу без гіперпосилання на Intermarium.news заборонений!

Заголовок, головне фото, текстові зміни. – редакція Інтермаріум.

Фото – ілюстративне.

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!