Доброго дня, друзі!
Давно читаю і пишу на вашому чудовому ресурсі і часто бачу, як ви допомагаєте дієвими порадами тим, хто потребує цього.
Ось і мені потрібна ваша порада. Сам вже всю голову злaмав!
Я розлюбив дружину! Точніше не так. Я перестав бути впевненим, що колись любив її.
Мені 30 років. Вона старша на 3 роки. Живемо разом 5 років. Одружені трохи менше двох років. Є однорічний син.
Як у більшості, є іпотечна квартира і автомобіль у кредит. Зірок з неба не хапаємо, але на хліб з маслом заробляємо.
Останнім часом зловив себе на думці, що не хочу їхати додому. ЗОВСІМ. Мені там нема що робити. Не цікаво. Мені нема про що розмовляти з дружиною. ЗОВСІМ. Те, що вона може мені розповісти – мені не цікаво. Те, що можу розповісти я – вона не зрозуміє.
Читайте також: Як ввічливо пояснити, що я не хочу вкладатися в чужу дитину?
Вона мене любить. Я в цьому переконаний і впевнений. Хороша господиня. У мене завжди є вечеря, випрана і випрасувана білизна. Красива і турботлива. Але нам нема про що розмовляти. Немає спільного захоплення. Я приїжджаю з роботи, їм, купаю дитину і лягаю спати. Можу пограти на комп’ютері. Якщо за цей час ми обмовимося десятком фраз – добре.
Я працюю, робота важка і інтелектуальна, що вимагає постійного саморозвитку. Постійно читаю, їжджу на конференції і т.д. А вона зупинилася в своєму розвитку задовго до народження дитини. Було кілька розмов-cкaндалів на цю тему. Я просив знайти її хоч якесь захоплення: спорт, лижі, малювання, все що завгодно … Обіцяла в сльозах це зробити, але з місця ситуація не зрушилася.
Багато хто скаже, що я зажерся, але я вже на межі. Єдине, що не дозволяє розлучитися – дитина.
Хочу запитати у вас, як ви проводите час зі своїми половинками через певний час спільного життя. Можливо це у всіх так, а я один чекаю якоїсь магії? Що робити і як бути? Відчай!
Андрій 30 років.
Головне фото ілюстративне
03/10/2019