Мій син з дружиною і трьома дітками живуть окремо від мене. Син працює, а невістка в декреті, адже найстаршому лиш шість років.
Невістка увесь час скаржиться, що нічого з малими не встигає. Навіть іноді не встигає приготувати поїсти, діти не дають. А тим більше щось зробити у дворі. Живуть вони у приватному будинку, тож роботи вистачає.
У сина є основна робота та ще різні підробітки. Проте, коли приходить додому, дружині допомагає, може приготувати обід чи вечерю, з дітьми проводить багато часу, щоб невістка відпочивала. І на подвір’ї підмітає з нею і ладнають там щось.
Я теж часто сиджу з хлопчиками, коли попросять. Сама ж не лізу в їхнє життя.
А кілька днів тому їздила у справах у район, де вони живуть, зробила все раніше, ніж думала і вирішила зайти в гості. Подумала, що до автобусу в село часу вдосталь. зможу чимось невістці допомогти.
На годиннику було пів на одинадцяту, а невістка з дітьми спала. Уяви собі! Син уже давно на роботі, їсти не зварено, а вони сплять собі спокійно.
Двері я власним ключем відкрила, тож будити їх не стала. Тихенько посуд перемила підмела у домі на подвір’ї листя згребла. Ближче до години дня, почула вже, що у домі рух розпочався.
Я трохи провела часу з онуками та пішла додому. І тепер не знаю говорити про це синові чи не треба? Адже не хочеться до їхньої родини вносити розбрат. Але з іншого боку ситуація така: вона говорить синові і мені, що їй важко, а сама просто спить до пів дня. Не знаю, що робити.
18,11,2022
Головна картинка ілюстративна.