fbpx

Розтовстілий і посивілий Кирило все зрозумів: історія про каблучку з діамантом, або як свекруха не любила невістку

Каблучка з діамантом була в однієї жінки. І ось вона пропала. Прямо з квартири – а вона жила одна. До неї приходив тільки син, який і купив цю гарненьку квартиру. І каблучку теж він купив – він був заступником директора великої компанії. І маму дуже любив. І любив свою дружину, недавно одружився, на такий Галі з села- жaх, звичайно. Вона була з не надто благополучної сім’ї, мати – вдова, троє братів. І технікум закінчила, тобто, майже без освіти. І взагалі – мaвпа Чіта, як мама Кирила сказала. Вилита мaвпа Чіта.

І ця мама, Нінель Олександрівна, дуже делікатно, хоча і плачучи, сказала про пропажу каблучки синові. Ще пропало трохи грошей – взято з пачки. Нінель Олександрівна зберігала гроші в пачках – їй син багато давав. І зрозуміло, що Галя-Чіта взяла. Тому що у неї мама захвоpiла і братів треба утримувати. А у чоловіка вона боялася просити – Нінель Олександрівна строго попереджала, що не можна просити гроші на родичів. Це міщанство і підло досить-таки. Ось Чіта і взяла каблучку, щоб продати. Це можна зрозуміти! Це можна пробачити! Але нехай зізнається і покається – тільки тоді прощення буде заслуженим!

Чіта ні за що зізнаватися не хотіла, плакала, клялася усім, чим завгодно. І Кирило її не вигнав, звичайно. Він з нею продовжував жити, але до мами її більше не брав. І відносини зіпсувалися – щовечора допит і спроби вивести Галю на чисту воду, щоб вона сама зізналася. Загалом, в один прекрасний день Чіта поїхала до себе в село. І через деякий час вийшла заміж там за якогось хлопця. А Кирило так і не одружився, він втратив віру в людей. І все про цю каблучку з мамою говорив; що ось зізналася б Чіта – тепер і він так її називав, мавпиним ім’ям – і її б пробачили і стали б далі жаліти і жити з нею. І в гості до мами брати. А вона ось яка виявилася!

Читайте також:  Одного разу той, хто робить вам зло, буде просити вас про допомогу

І так минуло десять років. І Нінель Олександрівна потрапила в лiкарню, з сеpцем. Кирило поїхав до неї додому, шукати якісь документи. Поліз в трюмо – а там коробочка з каблучкою. Раніше вона порожня була, мама часто її демонструвала, порожню, обкрадену – аж ось вона, каблучка! Лежить і виблискує собі, захована в дальній кут. І розтовстілий посивілий Кирило все зрозумів. І заплакав. Але було вже пізно, звичайно. І ось кажуть – правда восторжествує! Ну і що? – хочеться іноді відповісти. Толку. Доля покалiчена, життя злaманe, відносини безнадійно зіпсовані. І немає людини поруч.

Так що не поспішайте вірити дуpному і звинувачувати. І допитувати. І засуджувати … Сумна така історія. І хороше – тільки в тому, що Кирило подзвонив Галі і попросив пробачення. Хоча б це …

Автор – Aнна Кіp’янова(психолог)

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!

You cannot copy content of this page