fbpx
Без категорії
Розумію, що старих людей нині ніхто не жаліє, молоді люблять жити окремо, але де ж вона подінеться зі своєї хати? Хай би виділили їй куточок і дали спокій, але ж ні. До хати не має права й ногою ступити, хоч будувала її важко мозолями. Ночує в коморі

Моя сусідка давно на пенсії, здоров’я підводить, бо замолоду не шкодувала його. Працювала в колгоспній ланці, потім на фермі. Досі відчуває на плечах важкі рядна з силосом, руки болять так, що не може заснути. А ще заливають сльози, бо ніколи не думала, що єдина донька, яку виховала сама, без чоловіка ( його не стало у неповних тридцять років), так ставитиметься до її старості, так не поважатиме й не любитимиме її.

Розумію, що старих людей нині ніхто не жаліє, молоді люблять жити окремо, але де ж вона подінеться зі своєї хати? Хай би виділили їй куточок і дали спокій, але ж ні. До хати не має права й ногою ступити, хоч будувала її важко мозолями. Ночує в коморі. Настелила на скрині сякого-такого ганчір’я і перебивається.

Вдень – на вулиці, бо в селі завше знайдеться якась робота: то мішка залатати, то підмести, то квасолю перебрати… Як вдарять сильніші морози, то, певне, замерзне у своїй коморі.

Чи могла вона колись думати, що не матиме окрайця хліба? Богу дякувати, добрі люди дають перекусити. Правда, дочка свариться з сусідами. Каже, що мати навмисне вдає із себе ображену. А сама заборонила їй заходити до кухні. Вечеряють собі із сім’ю – її не кличуть. Часом, як не забудуть, поставлять на порозі миску пісної бараболі, наче собаці. Щоразу дочка докоряє, що вона нічого їй за життя не дала.

Пишу не для того, щоб хтось дав бабусі притулок: вона зі свого обійстя нікуди не піде, тим паче, що дні її пораховані, роки беруть своє. Хочу лишень попросити молодих шанувати старість, добре ставитися до своїх батьків, адже вони дали вам життя і завжди бажають дітям тільки найкращого.

Устина.

Фото – ілюстративне.

Передрук матеріалу без гіперпосилання на Intermarium.news заборонений!

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!

You cannot copy content of this page