Саме коли я із сином домовлялась про те, аби він посуд брудний вимив у кухню зайшла Зінаїда Дмитрівна. Спочатку вона посміхалась слухаючи нашу розмову, але коли зрозуміла про що саме мова, так враз в обличчі змінилась. Вона почала вимовяти і мені і сину моєму за те, що ми все робимо не правильно. На останок вона заявила що син мені на старості і склянки води не піднесе за просто так.
Ми з чоловіком у шлюбі уже більше десяти років, маємо восьмирічного сина Данилка. Живемо ми досить забезпечено адже і я і чоловік мій маємо хороші посади, вкладаємось у самоосвіту і розвиток. На роботі нас цінують, та й ми знаємо чого варті насправді.
Ще із самого дитинства я вчу свого сина поважати і тверезо оцінювати свій труд і час. Аби в дорослому житті він був успішним я вже зараз вкладаю йому, що нічого просто так ніде не береться і не зникає. За будь яку річ потрібно платити а відповідно, треба вміти заробляти гроші.
Наприклад зараз він збирає на ігрову консоль собі гроші. Ми б могли йому її придбати, але не робимо того. Він сам на неї заробляє. Він допомагає тату і мені по господарству а за це отримує певну винагороду.
Саме коли ми з ним домовлялись скільки коштуватиме вимити посуд що зібрався у раковині і зайшла моя свекруха. почувши про що саме ми говоримо їй аж зле стало. Вона заявила, що я не правильно виховую свою дитину і в старості мені не подадуть води за просто так. Мовляв він нічого і ніколи не робитиме для батьків від щирої душі. Все буде проходити крізь призму фінансової вигоди.
Тепер маємо із чоловіком що слухати. Прямо ціла буря у нас, хоч трубку вже не бери.
От скажіть, хіба не варто навчати дитину поважати свій труд і час? Де він ще отримає подібні навики, як не в сім’ї? школа цього точно не навчає.
От хіба я не правильно роблю? Ви так дітей своїх не виховуєте?
17,04,2023
Головна картинка ілюстративна.