Сестру до себе я забрала більше року тому. Ото, як у новинах почали про скупчення техніки показувати, так я їй в ультимативній формі і сказала – їдь сюди і край. Добре що послухала. А нещодавно я зі стаціонару виписалась і по приїзді додому на моєму столі лежав великий такий список підведений рискою із чітким зазначенням суми.
Я завжди здоровою була, тому на перші симптоми і уваги не звернула. Ну там трішки тягне, інколи у голові паморочиться. В кого не буває. Але одного дня так зле стало – сестра швидку викликати мусила.
За час перебування у стаціонарі з роботи мене звільнили. Працювала я не офіційно, тож тут без питань усе. До мене сетра щодня приїздила, зі спеціалістами спілкувалась, купувала усе необхідне. Я щиро раділа тому, що вона у мене живе. Чомусь думалось, що так разом і старість зустрінемо. Хіба ж знала, що вдома мене чекає.
Повернувшись додому я побачила на столі в моїй кімнати досить великий аркуш паперу. Дивлюсь, а там купа чеків. Крім того, акуратно було розписано і підсумовано усе, що купувала сестра для мене.
У мене затремтіли руки. Я зрозуміла, що всі покупки, які робила сестра для мене, особисто біли до копійки записані та підсумовувалися з рештою. Під жирною лінією красувалась цифра у більш ніж двадцять тисяч.
Коли ж сестра з роботи повернулась я запитала, що то власне, а вона зі здивуванням дивиться на мене.
— Тут усе, що я витратила доки ти у стаціонарі лежала. Віддаси коли роботу знайдеш. Ось ще за продукти що придбала на вечерю зараз допишу.
У мене і в очах все поплило.
Тепер і шмат хліба до рота не лізе – порахований напевне і він.
Підкажіть, як мені бути, бо я зараз нічого не розумію. Раніше ж ми все разом купували, ніяких витрат не ділили. За своє проживання сестра не платить ні копійки. Я думала, що це саме собою зрозуміло, адже ми родина.
Що ж тепер робити? Чи повинна я їй ті кошти повертати?
04,01,2023
Головна картинка ілюстративна.