Ще коли я заміж виходила так знала, що батьки чоловіка обоє на заробітках уже багато років як. Проте, за сім років, що ми разом живемо, свекри навіть не подумали нам допомогти хоч чимось. Жодної копійки не дали! Мої батьки нам і продукти купують, і оплачують комунальні послуги, перші роки квартиру винаймали. Думала, онук з’явиться, може хоч тоді його батьки прокинуться. Дзуськи. Від їхнього подарунку я взагалі ледь не плакала.
Коли я при надії була, то моя мама вже не витримала і сама до них зателефонувала. Сказала, що буде купувати придане для першого онука і запитала, що вони подарують, аби подарунки не повторились. Обіцяли подарувати ліжечко, але це виявилися порожні слова!
Щойно малюк на світ з’явився ми отримали від них з Італії передачу. Макарони, консерви рибні, солодощів багато. Я добре все перетрусила, думала може де гроші є, але намарне. окремо був кульок підписаний: “Для нашого онуча”. Я до нього і ледь не заплакала. там були три однакові светрики. Мій розмір, чоловіка і синочку нашому – маленький геть.
Коли ж я вимовила усе, що думаю про подібні подарунки і про поведінку його батьків, чоловік почав обурюватись. Мовляв, не потрібна нам допомога, він з дитинства знав, що так буде. батьки йому ще у вісімнадцять сказали, що далі він сам повинен своє життя будувати і розраховувати може лиш на себе.
А нещодавно новина, я просто не знаю, як це пояснити і як на таке реагувати. Батьки чоловіка придбали собі будинок за містом, щоб на старості років жити. Свою квартиру здають в оренду вже який рік, а ми житло винаймати мусимо.
Звісно, я маю роботу, проте зарплату одержую мінімальну. Чоловік на будові здоров’я своє залишає, але ми не маємо і краплі тих грошей, що свекри мої мають.
Мої батьки, як допомагали, так і допомагають нам. Ось на комунальні передали і за садок сину заплатили. І ось що цікаво – від моїх батьків чоловік допомогу приймає. а от до його ми і права не маємо зателефонувати.
Підкажіть, як розворушити тих людей? Як нагадати, що вони батьки і в них є дитина і онук маленький.
10,01,2023
Головна картинка ілюстративна.
Популярні статті
- Відколи мені виповнилося тридцять, я уникаю їхати до мами на свята. Тоді у неї з татом просто якесь загострення, яке називається «колитизаміжвийдеш»
- З чоловіком ми уже десятий рік, як разом, проте за цей час батьками ми так і не стали. Я колись у все це не вірила, але чим далі. тим більше схилюсь до того, що виною усьому є отой дивний весільний подарунок від свекрухи
- Прийшли ми на заручини: наречена, мов квітка гарна, вималювана, вивбирана, на столі все як треба, але мучать мене сумніви
- Маю статки та городи, але жінки вже не маю. То як я тепер маю доживати віку
- Знаєте, дійшла я до того, що почала знайомитися у всесвітній павутині, а що зробиш – на носі сорок, а особисте життя ніяк не владнається