fbpx
Історії з життя
Ще ніколи Насті не було так важко вимовляти: «Пакетик потрібен?». Клубок застряв в горлі. Але чоловік, здається, цього не помітив – він машинально розплачувався продовжуючи розмову з дружиною

– Завтра буду мати більше часу і поїдемо…

У Насті трусилися руки, бо це був її колишній кавалер, якого вона так нещадно відштовхувала і користала з нього, як могла. На скільки зустрічей не приходила. А на скільки приходила з подругами, бо знала, що він купить всім і морозиво, і поведе в кіно… Буде йти назирці до гуртожитка і ще довго стоятиме біля дверей, надіючись, що вона вийде і поговорить з ним. А вона зазирала з вікна та неймовірно тішилася такій вірності та закоханості. Сама вона любила зовсім інших хлопців – веселих, говірких і красивих, Артур був абсолютно не таким – щуплий, прищавий одногрупник. Де він брав гроші на неї – вона не хотіла знати, але якби поцікавилася, то знала б, що він відкладав з обідів, писав курсові та практичні.

На випускний вона прийшла з Ігорем – красенем за яким просто сохла і втрачала голову, вони танцювали, мов на заручинах і вона була найщасливішою дівчиною в світі. Звичайно, що вона не думала про Артура, який сидів в кутку і дивився на все це з болем в синіх очах.

Тепер від того Артура лишилися тільки очі, їх вона впізнала, але сам він дуже змінився – риси набули мужності, він був модно одягнений та гарно пострижений з ледь помітною сивиною в волоссі. Він був щасливий… без неї.

Якщо чесно сказати, то в своїй квартирі, коли Ігор лежав на дивані перед телевізором, вона гортала альбом і тішила себе думкою, що є на світі людина, яка любить її безумовно і беззастережно. Тоді вона була знову собою, красунею і веселункою, яка вірила, що житиме якщо не в розкоші, то точно, в достатку. Що милуватиметься собою в модних одежах та гордовито поглядатиме на плебс з салону шикарного авто.

Ігор не дав їй нічого. Навіть не дав тої любові, яку вона до нього відчувала. Його цілком влаштовувало йти на роботу день через три, ходити з друзями на рибалку та жити в орендованій квартирі. З таким прибутком ростити дітей було важко, тому вона пішла працювати на дві роботи – ліпила вночі вареники, а в інші дні працювала в торговому центрі. Грошей вистачало аби всі жили в спокої, бо, коли вона заїкалася про другу роботу для Ігоря, то був скандал з обвинуваченнями щодо кількості дітей, кількості приданого, кількості вимог щодо неї. Легше було жити ось так, ніж прагнути більшого.

Сьогодні ж повз неї пройшло те життя, про яке вона мріяла і як могла б мати. Вона думала про це цілий вечір, час від часу, поглядаючи на Ігоря, що мирно дрімав на дивані.

You cannot copy content of this page