fbpx

Що це? – сполотнів чоловік і показує повідомлення від банку. Я поглянула, відзначила про себе,що цього місяця на кілька тисяч більше і спокійно відповіла. Йому аж не добре стало, – Зараз же поверни, щоб я не бачив. Ніколи, більше ніколи щоб такого не було

З колишнім чоловіком ми розлучилися ще п’ять років тому. І я взагалі про це не жалкую, хоч він і був досить забезпеченою людиною. Жили ми у величезній квартирі у хорошому районі міста, чоловік наймав хатню робітницю, а також ми з ним багато куди їздили на відпочинок.

От тільки був він ще той “ходок”. Частіше в гречці був ніж удома. Спочатку навіть якось намагався виправдовуватися, чому затримався, чому парфюмом жіночим від нього чути. А потім мені заявив, що ось мовляв він такий сам по собі і все змінюватися не збирається. Мені було сказано, щоб я подумала над своєю поведінкою. Він був упевнений, що я з ним не розлучуся. Та ось тільки я не збиралася таке терпіти. Зібрала всі свої речі та доньчині, і пішла від нього.

Звісно, він і пробачення просив, ми навіть усе з початку починали кілька разів, та намарне. Він знову біг “на ліво” і я просто виморилась від усього цього. Та й він вчинив людяно — подарував нам із дочкою квартиру. Я була вдячна за такий вчинок своєму колишньому чоловікові. Адже з матір’ю жити моєю не варіант, вона собі кавалера нового знайшла на старість років ,у них своє життя, куди там ще я з дитям.

Спочатку мені не було просто: знайшла роботу, потім дочка пішла в садок, а скоро в житті з’явився і хороший нинішній чоловік. Він був добрим, чуйним, уважним. З дочкою вдалося йому стати добрими друзями. Постійно з нею грається, розвитком займається, в сад водить і забирає. І все начебто чудово, та ось тільки заробляє він не особливо багато.

Проте, мене це і не надто засмучує! З багатим чоловіком я вже жила, мені вистачило, дякую. Та ще й є мій заробіток. Квартира у нас своя, тож на оренду не витрачаємось. Нам на все вистачає.

От тільки є одне маленьке таке величезне “але”. Чоловік мій нинішній не дозволяє брати аліменти від колишнього. Гордий він дуже. Та й сума аліментів перевищує втричі його зарплатню. Прямо бурю робить, віддай, відмовся і все.

Я б може і відмовилась би, але чому? Не хочеш ти тих грошей, то я донці на купку складатиму. Виросте квартиру придбає. Чи дві, чи три. Старт то дуже хороший. Та й самому жити легше знаючи, що твоя подушка безпеки з кожним місяцем усе грубшає, хіба ні?

Я сама жила, знаю, що то таке і відмовлятись від фінансів наміру не маю. З якого дива? Він такий же тато, як і я мама.

Проте у домі справжня буря. Свекруха, чоловік, його сестра, всі мені доводять, що я не права.

А мене, що так важко зрозуміти. От ви б відмовились від трьох щомісячних зарплат, що просто так вам на картку приходять? Та ще й у наш час.

13,02,2023

Головна картинка ілюстративна.

You cannot copy content of this page