Щовечора мрію про те, щоб прийти додому, включити торшер, завернутися, як кішка, в плед і почитати з кількома чашками кави. І щовечора не можу це зробити. Потрібно зварити на завтра їжу, бо чоловік, скорочений вже півроку як, продавлює диван замість того, щоб шукати роботу. З вікон дме, співробітник сказав, що їх потрібно просто відрегулювати або ущільнити. Але чоловік не має ключа, ущільнювача і, головне – бажання.
Запитала, чи шукав він сьогодні роботу, ключ та ущільнювач? Відповідь за всіма трьома позиціями: «Не було часу». І знову повис на телефоні – сестра цікавиться, як у брата справи, здоров’я та настрій.
Коли, нарешті відключився, мимохіть кинув: «Світлана завтра заскочить до нас…»
Її ще тільки не вистачало на мою голову. Але промовчала.
І ось – завтра. Увечері відключили ліфт. Сумку занести на дванадцятий поверх допоміг сусід. Поки рахували сходинки, чомусь розповіла йому про вікна. Додому прийшла з тим самим регулювальним ключем, що його дав сусід.
Світлана стримано привіталася і запитала:
— Чим пригостиш нас із братом?
— Тим, що є в холодильнику.
— Там не густо з частуваннями.
— Що є, тим і пригощайтеся, коли вже побачила, де що лежить.
Поклала ключ для вікон перед чоловіком. Здивовано підняв брови:
– Де ти взяла?
— У мене є час, навіть ключ віконний знайти між справами. Знайди п’ять хвилин між матчами та їжею, щоб втулки на місце поставити.
За тиждень принесла ключ сусідові. Вікна відрегулювала сама. Він запропонував каву. Бракувало тільки торшера та пледа. Погодилася, а коли пили каву, спитала, ким він працює. Навіть не здивувалась, коли почула, що сусід – допомагає людям знайти рівновагу у житті і стосунках. Уважно подивившись на мене, він сказав, що на прийом до нього зовсім не обов’язково, але просто побалакати не завадило б.
Без вступу виклала йому все. Зупинилася приблизно за півгодини. Сусід уважно слухав, дивлячись у вікно і не перебивав. Коли спитала, що мені робити, відповів одним словом:
– Змінюватися.
Попросила пояснити. Співрозмовник сказав мені не так уже й багато, але саме те, про що я давно думала:
— Дорослу людину змінити практично неможливо, хіба обставини так складуться. Вашому чоловікові подобається таке життя, він не хоче нічого в ньому міняти. Вам не подобається. Отже, кроки по змінам повинні робити ви. Які – подумайте самі. Але якщо ситуація вас не влаштовує, змінюватися потрібно обов’язково, і не відкладати це в довгий ящик.
Я подякувала сусідові, з яким до цього ми практично не спілкувалися, а за тиждень подала на розлучення. У мене з’явилися і теплі вікна, і торшер, і вечоровий плед. Зник чоловік і його добра сестра, що заглядає в мої каструлі. Іноді разом із сусідом п’ємо каву. Це я міняти не хочу, хіба що, у напрямі розвитку нашого спілкування.
Передрук без гіперпосилання на intermarium.news – заборонено.
Головна картинка – intermarium.news.
