Вставати не хотілося, але … За давньою звичкою Ольга скинула з себе ковдру, перекинулася на живіт і, взявшись руками за передню спинку ліжка і, звиваючись усім тілом, поповзла назад. І завмерла, витягнувшись в струну, промовляючи скоромовкою: “Моє тіло сильне і здорове. Міцне, слухняне. Я люблю його, а воно любить мене. Ми класна команда ».
Ольга була впевнена, що така незвичайна розтяжка швидко приносять свої позитивні результати. Так її навчила, ще в дитинстві, бабуся. А бабуся поганому не навчить. Усе! Можна вставати і топати на роботу. А на вулиці сніг і холод. А ще темно.
А ще і робота, яку терпіти не може. А ще й платять мало … Але, Ольга була оптимісткою і звикла дякувати Богові, і собі, в тому числі, за те, що є. Косметикою Ольга не користувалася. По-перше, лінь, а по-друге – це ж
незаплановані витрати яких вона намагалася уникати. Та й немає для кого. Втім, її все влаштовувало. Після третього заміжжя вона вирішила, що їй більше подобається самотність, спокій і тиша. Хоча б вдома. Так як на роботі, а вона влаштувалася нянькою в дитячий садок, нудьгувати не доводилося.
Сніг йшов всю ніч і навряд чи збирався припиняти свій чарівний політ. Стежинка, яку протоптали люди до дороги була ледве помітна. Ольга підняла комір, натягнула глибше шапку і мало не наступила на щось під ногами.
Нахилившись, вона підняла за комір хлопчика років чотирьох, струснула і здивовано запитала:
– Ти що тут гобиш?
– У садок йду, – напрочуд жваво відповів малюк і спробував викрутитись.
– В якій? – знову запитала жінка.
– А в той! – хлопчик махнув рукою в бік, куди йшла Ольга і, нарешті викрутившись на свободу, діловито затупотів по доріжці.
– Агов, – покликала зробивши крок за ним жінка, – а ти хто?
– Як хто? – здивувався малюк і додав, ковтаючи р – Іван Егогов. А ти?
– А я, Оля і, уявляєш, теж Егогова.
– Ти не Оля. – не повертаючись виголосив малюк. – ти зла!
– Чому? – здивувалася жінка.
– Тому що дгазнишься.
– Я не дгазнюсь, – чомусь Ользі стало важливим переконати в цьому хлопчика, – я пгавда так говогю.
І вони засміялися!
Біля садка Ольга взяла малюка за руку і повела до завідуючої. Виявилося, що хлопчик з проблемної сім’ї, де мама не має міри до тепленьких напоїв. Після її чергового загулу, чоловік повіз молодшу дочку до своєї матері, а син залишився з нею. Але вона знову почала. Яким чином малюк опинився на вулиці? Каже, що мама одягла його і сказала, що він великий і дійде сам. За правилами, завідуюча мала повідомити про це
в опіку. Але вона була ще людиною і матір’ю.
Вона зателефонувала батькові дитини і він попросив не повідомляти нікуди. Що він завтра вже буде вдома і в усьому розбереться.
– Але куди ж я подіну Ваню? – здивувалася завідувачка
– Так я візьму! – не думаючи випалила Ольга, забувши про те, що їй подобаються тиша і спокій. Хоча б вдома. Але відступати було пізно.
На наступний день батько Вані зайшов подякувати їй за допомогу …
Судовий процес по позбавленню дружини материнських прав Семен, так звали батька хлопчика, виграв без проблем, тим більше, що дружина виявилася не проти свободи. Він забрав від матері молодшу дочку і влаштував її в дитячий сад, але не це найцікавіше. Найцікавіше те, що він готується стати батьком втретє і …
Ви вгадали, його дружині не довелося міняти документи, адже вона вже була Егоговой.
Автор не вказаний.
Передрук без гіперпосилання на intermarium.news – заборонено.
Головна картинка – pexels.