Спочатку я зраділа несказанно. Ще б пак одразу вісім тисяч з нікуди! Уже й встигла вирішити куди саме витрачу кошти, а потім дочитала повідомлення і мало телефон із рук не випустила. Те повідомлення донька моя єдина явно не мені вислала і гроші вона передасть не мамі рідній, а свекрусі колишній своїй.

Три роки тому моя дочка поїхала за кордон на заробітки. Справа в тому, що тоді її чоловік занедужав і вона їхала, аби на ноги його поставити. Там узагалі все у них закрутилось. Сваха моя о всьому світу набралась боргів і навіть квартиру свою продала.

Я тоді одразу казала. що то не має сенсу. Бачила я сотні таких прикладів і кінець один і він не втішний. А рідні потім по світу ходять, бо все ж віддали. От і донці я казала, аби не сміла погоджуватись на продаж квартири. Як би там не було, а у онуків моїх мав и бути дім свій. Та хто ж мене слухав.

Зрештою Уляна моя зібралась і подалась у Нову Зеландію до подруги своєї. там вона діток двох няньчить, а своїх на свекруху залишила і поїхала.

Три роки Уляна моя там. За цей час у засвіти чоловік її пішов, але Уля після того не повернулась. Сказала. що хоче зібрати кошти на власне житло. Я все розуміла, але мені трішки прикро було. Як не як, а могла б хоча б кілька гривень мамі рідній перекинути. не скажу, що я бідую, але й розкошів не маю. Зрештою, хоча б заради уваги і поваги. Проте, Уля каже, що все йде на те, щоб придбати власне житло.

А це на днях мені від Улі повідомлення прилетіло: “Мамочко, я передала вісім тисяч вам до свята. Цілуйте діточок Маргарито Григорівно”.

Я спочатку зраділа, а потім зрозуміла, що то не мені призначене було. Тобто мамі рідній ні копійки перед святом, а свекрусі аж вісім тисяч?

Подзвонила їй і прямо запитала як так можна. А Уляна мені і каже:

— Мамочко, передавала і передавати буду. Маргарита Григорівна мене дуже виручила, діток глядить, та й квартиру вони винаймають. Ти хоч уявляєш, як їй складно нині. У мене кожна копійка розписана, прости, тобі допомогти нічим не можу.

Виходить. що моя дитина шкодує чужу їй жінку, думає. як тій важко, а от про маму рідну то “кожна копійка розписана”?

Спати не можу який день. Усе думаю. чого моя донька так до мене ставиться? Чим я могла таке заслужити?

І як? Як мені нагадати, що не свекруха, а я її мама?

04,04,2023

Головна картинка ілюстративна.