Сваха, як була знадвору зі снігом і болотом на чоботях заскочила у хату. “Що за новина такі, – не привітавшись загорланила – Ви ще коли ми Ольгу сватали сказали, що молоді квартиру отримують. Що се діється таке?”.
Мені сорок шість і я наречена. двадцять років я пропрацювала за кордоном, там зустріла Олексія з яким побудувала сім’ю. Нині я при надії і вирішили вже повернутись в Україну.
З Олексієм одразу домовились, що житимемо у моїй столичній квартирі. Все ж хоч і не спокійно нині в Києві, але я тут і роботу вже знайшла не зважаючи на свій стан цікавий, та й Олексію вже знайшов приміщення для того, аби почати меблі виготовляти.
Квартиру я придбала ще на стадії будівництва у новобудові і років з десять виплачувала. Доки я на заробітках була у ній моя донька Оля жила з чоловіком і дітками.
Оля в мене рання дитина. Власне, аби її на ноги поставити я на роботу і подалась.
Коли Ольгу сватати прийшли я сватам сказала, що на перший час із житлом молодим допоможу – пущу у свою квартиру у столиці. Вони там зробили ремонт і жили певний час.
Коли ж я побачила дві смужки на тесті і ми з Олексієм вирішили повернутись в Україну, я доньці зателефонувала і попросила квартиру звільнити, адже сама планувала там проживати із сім’єю.
— Не зрозуміла. – говорить донька. – Що значить звільнити? Це наша квартира, ми ремонт зробили, у нас двоє дітей. Яке “звільнити”, мамо?
Я нагадала, що квартира моя, я її нікому не дарувала, а ремонт зроблено моїм коштом. Після тієї розмови донька слухавку не брала і на мої повідомлення не відповідала.
Щойно я повернулась і в свою хату зайшла, як вихором сваха залетіла. Вона теж ніяк не розуміє. чому це я “дітей” на двір виставляю. Я їй усе пояснила, але вона чути і слухати мене не бажає. Уже таке говорила, що довелось її виставити.
Потім друга серія — моя мама. Вона теж обурена таким моїм рішенням. Говорить, що я не маю права так вчиняти з єдиною дитиною і не гоже забирати подароване:
— Ще не відомо. як ти з тим Олексієм житимеш, а Олю так ображаєш. Ти ж мама, чого про неї не думаєш. Малих діток залишаєш без домівки.
Хочу вислухати вашу думку і поради. Можливо я й справді не права? Наголошую, що я пускала саме пожити і завжди говорила, що по поверненні житиму у тій квартирі.
Невже мій учинок і справді не правильний?
09,01,2023
Головна картинка ілюстративна.
