fbpx

Свекруха до нас ще в кінці лютого приїхала. Особливої потреби не було – вона послалась на те, що самій в такі часи лячно, а з сином поряд буде спокійніше. Коли ж я виставила свекруху, що загостювалась, за двері, вона і тижня дома не пробула, як нас ошелешили новиною

Свекруха до нас ще в кінці лютого приїхала. Особливої потреби не було – вона послалась на те, що самій в такі часи лячно, а з сином поряд буде спокійніше. Коли ж я виставила свекруху, що загостювалась, за двері, вона і тижня дома не пробула, як нас ошелешили новиною.

Ми живемо із чоловіком у своєму просторому будинку який придбали на зароблені своєю працею гроші. Самі ми з Центральної України, але так життя у нас склалось, що живемо нині поряд з Івано-Франківськом. тут тримаємо кілька кафе і магазинчиків, то ж зайнятись є чим щоденно.

Коли свекруха до нас у лютому приїхала, я навіть рада ула. так спокійніше все ж. Тоді і мама моя приїхала і сестра з донькою. Повен дім був перший місяць.

Свекруха одразу ж вирішила, що саме вона повинна очолити “кочове плем’я”. з якогось дива почала командувати. те їй не так і тут не те. до племінників моїх присікується, маму мою вчить. як ложку до рота нести. Стан в усіх тоді такий був, що ми це списали на хвилювання. Поставились до її випадів із розумінням, а даремно.

Сестра моя поїхала з дітьми, а згодом і мама подалась додому городи садити, а от свекруха сказала, що нікуди не поїде – мовляв самопочуття у неї не надто хороше, а біля нас їй спокійніше.

Саме на той час припала наша з чоловіком епопея поїздок по спеціалістам. п’ятнадцять років разом. а діток не мали. Вирішили зайнятись цим питанням серйозно, та й вік уже в обох.

І тут я помічаю. що свекруха моя крапля-по-краплі, а починає мене в негативному світлі перед моїм же чоловіком у моєму ж домі виставляти.

— Ну не знаю, сину. У нашому роді ні в кого на моїй пам’яті проблем із цим ділом не було. Ну я ж ні на кого пальцем не тикаю, але ти через років десять гірко шкодуватимеш, що діток не маєш. Ох! Складно це, але ти думай, синку Думай.

Або стала свідком такої мови:

— А чому ти товар сам ще на світанку розвозиш доки жінка твоя спить? Як це? Гроші разом витрачаєте, а виходить що ти один працюєш? Так кожна розумною буде. Нащо ж їй діти, як вона вже все має. Нащо клопіт зайвий. Спи собі і все буде.

От тут я вже й не витримала. Швиденько зібрала речі свекрухи і на початку осені вона поїхала додому порядки наводити. Чоловік проти був дуже, але я все йому пояснила і хоч він казав, що все розуміє і не зважає на її слова, але ж і я знаю, що вода камінь точить.

І тижня свекруха вдома не пробула, як до нас подзвонили і повідомили, що вона у стаціонарі. У чоловіка саме спину прихопило, тож до свекрухи я поїхала. Поглянула на неї, ніби як усе гаразд. Спеціаліст підтвердив, що особливих показань до того, аби вона там перебувала теж немає. Просто  гостра реакція на зміну погоди, та й події останніх місяців здоров’я літнім людям не додають.

Заходжу у палату, а свекруха потойбічним таким голосом говорить:

— Ой, не знаю, синку. Краще б ти приїхав. Оце жива ледь залишилась, Оленка твоя… Ти ж знаєш її до мене відношення. Одразу зайшла і каже що я здорова. А я й голову з подушки підвести не можу. Не можу я вже сама жити. Стара стала, але мабуть така вже моя доля – бути єдиною дитиною покинутою.

Забрала я свекруху додому до неї завезла, чоловіку все розповіла, побула в неї трохи та й додому повернулась.

А свекруха щодня надзвонює чоловіку і прощається. Мовляв не думала вона що так буде і рідна дитина її нездорову саму залишила і все через жінку.

Чоловік хоче маму до нас забрати, але я категорично проти. П’ятнадцять років прожили, жодного тобі непорозуміння, а тут щодня одні з’ясовування стосунків.

Підкажіть, як вийти з цієї ситуації. Поясніть мені, чого вона досягти хоче? Нащо ця жінка робить таке з родиною свого ж сина?

09,01,2023

Головна картинка ілюстративна.

You cannot copy content of this page