Свекруха не знала усіх тих тонкощів нашого спілкування і коли одного разу Максим мене підвозив, вона влаштувала дуже некрасиву сцену. Коли я зайшла в квартиру і все чоловіку розповіла він матері зателефонував, аби з’ясувати що то було, а та візьми і скажи, що наш син із чоловіком більше на Максима схожий. Чоловік поклав слухавку, посміявся, але вже через кілька днів завів мову про те, що хотів би упевнитись, що слова його матері не мають підгрунтя. Звісно, я повинна була діяти і зробила те, що зробила

Ми із чоловіком у шлюбі вже більше ніж 4 роки. Одружились коли обоє були вже у досить таки зрілому віці. Тож син у нас з’явився коли мені було за тридцять. Для обох шлюб рішення зважене і обдумане. Син – це теж не випадковість. Ми обоє розуміли, що то відповідальність і були до неї готові.

Після весілля одразу переїхали до квартири моєї матері адже саме придбали квартиру у новобудові. Оскільки здача об’єкту затягнулась, то ми мусили десь той час зачекати і пожити. Мама у мене людина хоч і у віці, але дуже активна і позитивна. Вона займалась собою, своїм життям. Для неї ми не були обузою.

Коли синові виповнилося півтора роки, я вирішила віддати його у приватний садок і вийти на роботу, адже треба було ремонт у квартирі, ключі від якої ми нарешті отримали. Користуватись добротою батьків ми не планувала.

Ця ідея не сподобалася свекрусі, і вона мене всіляко відмовляла. До того ж вона була проти мого виходу на роботу, адже в мене чоловічий колектив. Вона стверджувала, що я виходжу в офіс не заради грошей, а лиш тому, аби у її сина стеля була рогами розцарапана.

Звісно. я з двадцяти років у тому ж колективі працюю, разом зі мною і мій колишній співмешканець працює. Ми з ним розійшлись мирно, у нього своя родина і ми з ним мали суто платонічні відносини, адже наші шляхи давно розійшлися. Ми просто дружили. Ми могли переписуватися, телефонувати, спілкуватися, але не більше. Чоловік про це знав і називав його моєю “подругою”. Куди там, ми навіть свята з його сім’єю разом проводили і я охрестила його доньку.

А от свекруха не знала усіх тих тонкощів нашого спілкування і коли одного разу Максим мене підвозив, вона влаштувала дуже некрасиву сцену. Коли я зайшла в квартиру і все чоловіку розповіла він матері зателефонував, аби з’ясувати що то було, а та візьми і скажи, що наш син із чоловіком більше на Максима схожий. Чоловік поклав слухавку, посміявся, але вже через кілька днів завів мову про те, що хотів би зробити тест і розвіяти сумніви.

Я отетеріла, от просто ледь дар мови не втратила. Я була впевнена в собі і знала що наш син саме наш. Чоловіку я сказала, що він може робити все, що йому заманеться, але тільки після нашого розлучення, адже без довіри я сім’ї не бачу.

А сама наступного ж дня з сином до свекрухи на гостину пішла. Справа в тому, що мій чоловік на свекра не схожий ні крапельки. Та куди там, він навіть на свекруху не скидався, тому я вирішила, що підозри у мій бік зі сторони свекрухи базуються на її особистому досвіді.

Узяла тихцем усе що повинна була і поїхала додому. Через відведений термін я отримала результати. Так і було – чоловік не має ніякого родинного зв’язку із татом. Одразу ж показала все йому. Мовляв не просто так пташка співає, сама має пір’ячко брудне.

З тим папірцем чоловік поїхав до матері для того аби все з’ясувати. Коли він повернувся, то був сам не свій. Ходив по квартирі з кутка в куток і слова мені не сказав, що б я йому не говорила.

Виявилось, що я випадково відкрила велику сімейну таємницю. Мій чоловік не був сином своїх батьків, хоч вони його і виростили. Його мама і тато – сестра свекрухи. Жінка яка все життя заливала за комір і наскільки я знаю, мала більше ніж восмеро діток. які ніколи біля мами не росли.

Наступного дня чоловік сів і поїхав у село де жила його справжня мама і тато. Не знаю, про що вонитам говорили, але повернувся він із нею – вирішив, що зможе допомогти і поставити свою “рідну” маму на ноги.

Уже пів року наша родина не має спокою. Рідна мама чоловіка пробачила в яких умовах ми живемо, усвідомила, що син надумав родичатись і почала тим уміло користуватись. Гроші рікою течуть у її бік, ремонт у квартирі ми навіть не починали робити. більше того, на наше утримання мама чоловіка ще й сина свого меншого привезла. А свекруха моя щоразу коли приїздить її сестра прибігає стосунки з’ясовувати і сина свого захищати.

А найприкріше, що винною в усьому чомусь зробили мене. Мовляв, якби я не надумала тести робити, то нічого цього не було б. Навіть мама моя говорить, що я не повинна жалітись, бо в усьому лиш моя винна.

Але у чому я винна. Хіба не свекруха своїми підозрами все спровокувала?

11,02,2023

Головна картинка ілюстративна.

You cannot copy content of this page