Коли Андрій повідомив свою маму, що зробив мені пропозицію і ми вже заяву до РАЦСу понесли, вона не схвалила його вибору.
Скажу щиро, я їй не сподобалась із самого першого дня знайомства. Ще коли ми сиділи за маленьким кухонним столиком і пили чай при першій зустрічі, я прямо відчувала наскільки вона розчарована.
Тут я не дивую, адже я дівчина із села, моя родина ніколи не була повною, а мама прикладом для наслідування. Та що казати, якщо у мене дев’ятеро братів і сестер і у кожного різний тато у свідоцтві.
Усього що й мала я то вроду і освіту швеї. Ото коли приніс мій Андрій штори зісвоєї квартирі підшити, так ми і познайомились. Зустрічались не довго, уже через три місяці я пішла під вінець із ним. Тут жодна мама не буде від радощів стрибати.
Галина Семенівна зі мною майже не розмовляє, але ця жінка – свята. Я дуже хочу бути саме такою свекрухою для своїх невісток майбутніх.
Ніколи я не чула від неї кривого слова, не чула повчань, не відчувала, що вона якось впливає на свого сина. Коли у мене з’явився перший син, вона завжди приходила допомагати із ним. Оскільки я найстарша у сім’ї. то добре знала і вміла давати ради малюкам.
Галина Семенівна заходила у дім брала малого і йшла гуляти із коляскою. Вона не критикувала, не вказувала як треба, не лізла з порадами. Коли я занедужала і потрапила у стаціонар, вона телефонувала і запитувала, що і де лежить і як я роблю те чи інше. Навіть вмикала гучний зв’язок і просила, аби я співала колискову, аби малий чув мій голос.
По приїзді усі мої речі лежали на своїх місцях. Нічого вона не переклала, нічого не додала. Вона віддала мені малого і пішла додому так само мовчки.
Я пробувала подружитись із нею, але вона свідомо від цього відмовилась, надто сильне у неї розчарування. Її перспективний і такий розумний син не міг узяти таку як я за дружину, однак вона поважала його вибір. Так вона мені сказала попросивши вибачення за те, що не може переступити через свої почуття, адже бачить, що я дуже хороша людина.
І знаєте, не дивлячись ні на що, я дуже люблю свою свекруху і щиро називаю її “мамою”. Мені глибоко імпонує її позиція, я бачу і розумію, наскільки мудра ця жінка. Так, можливо я не той ідеал і зовсім не та пара на яку вона очікувала коли сама ростила сина свого, але вона перш за все поважає вибір свого сина і робить усе від неї залежне, аби він був щасливий.
Надіюсь, що й мені вистачить мудрості не опускатись до чвар і з’ясовувань стосунківю Надіюсь, що й я колись зможу просто бути янголом-охоронцем родини свого сина і що моя невістка буде мені настільки ж удячною. як я своїй свекрусі.
Людмила П.
26,08,2023
Головна картинка ілюстративна.
