Вважається, що батьки зобов’язані любити однаково всіх своїх дітей, але це зовсім не так.
Дуже часто трапляється, що одній дитині дістається більше турботи та уваги. Саме так і було у житті Світлани. Вони з Романом виховувалися у повній, благополучній сім’ї. Ось тільки Романа батьки завжди оберігали. Він був старшим, але не дивлячись на це, до Світлани вимоги завжди були вищими і суворішими. Роман вступив до університету, звісно за допомогою батька та матері. Потім провчився там два роки. За перепустки та неуспішність хлопця ледь не відрахували. Довелося батькам підняти свої зв’язки, щоб син отримав диплом про вищу освіту.
Роман його отримав, ось тільки жодного дня за фахом не працював. та й взагалі не затримувався довго на робочому місці. Міг попрацювати місяці три, потім писав заяву на звільнення. Батьки його годували, одягали, потім починали наполягати, щоб син ішов працювати. Під тиском Роман знову влаштовувався на роботу, потім йому знову набридало працювати, і він знову брав собі так звану відпустку.
Світлана ж відучилася в інституті безкоштовно. Потім одразу пішла працювати. За весь час була у відпустці лише кілька тижнів. Працювати доводилося дуже багато, бо Світлана хотіла купити собі власне житло. Вона почала збирати, відкладаючи кожну копійку.
При цьому Світлані доводилося жити разом із батьками. Просто на орендовану квартиру грошей у неї не було. Мама з батьком знали, що донька збирає на власну квартиру, але при цьому брали з неї гроші за харчування та за комунальні послуги.
Світлана розуміла, що вона вже доросла людина, мусить допомагати батькам. Тільки їй було прикро, що Романові батько з матір’ю віддали бабусину квартиру, а Світлані нічого не дісталося. Та й на вечерю їй залишалися тільки каша та макарони, а Романові мама щовихідних збирала сумку з м’ясом, фруктами, овочами.
Світлана звикла до такого ставлення, намагалася не звертати уваги, і досягти своєї мети. А ціль у неї була одна — купити власне житло. Світлана оформила іпотеку. У квартиру можна було в’їхати одразу після укладання угоди. Не зупиняло дівчину навіть те, що кредит доведеться виплачувати ще 6 років. Тієї суми, яку їй вдалося накопичити, не вистачало, щоб повністю погасити внесок.
Батьки приїхали відвідати доньку через два місяці. Ось тільки замість радості на обличчі матері Світлана прочитала невдоволення та заздрість. Мама все ходила і ахала, що ось у доньки така гарна, світла двокімнатна квартира, а в Романа однокімнатна.
А потім Роман повідомив про те, що він одружується і незабаром стане батьком. Мама зателефонувала Світлані і сказала, що хоче приїхати в гості. Коли мати переступила поріг квартири, Світлана одразу запідозрила недобре. Просто в руках мами був торт, а це несподівана щедрість. Таке розкішне частування не віщувало нічого хорошого.
Так і вийшло. Мама разів десять запитала доньку про те, як Роман буде зі своєю сім’єю жити в однокімнатній квартирі. Щоразу в її голосі чулися сльози. При цьому мама так само прямо заявила, що самій Світлані ні до чого поки що двокімнатна квартира, адже вона незаміжня. І дітей у неї теж поки немає. Світлана дивилася на мама і не вірила своїм вухам. І кінцем розмови стала пропозиція переїхати до квартири Романа.
«Ти можеш переїхати в квартиру, яка дісталася братові від бабусі, а він із сім’єю у твою Їм тут буде більш просторо, а тобі навіщо стільки місця? Ти все одно постійно на роботі».
Світлана тільки й змогла запитати: «А що з іпотекою робити? Її ще 6 років виплачувати? На це мама спокійно відповіла: «Так ти і виплачуватимеш. Вважатимемо, що ти знімаєш у брата квартиру. В нього зайвих грошей немає».
Такого хамства Світлана просто не могла винести. Вона не стрималася і розповіла матері все про свої образи, про те, як непросто їй було назбирати гроші на квартиру. А ще додала, що не збирається нічого поступатися братові, якого батьки так нескінченно опікають. І це попри те, що хлопцю вже 36 років.
З того часу мама просто не спілкується з дочкою. Світлані іноді дзвонить батько. Робить він це таємно від дружини. А у Світлани з’явився хлопець, і цілком можливо, що скоро вона вийде заміж.
А як ви вважаєте, чому батьки Світлани та Романа поводяться подібним чином? У вас є схожі приклади з вашого життя?
