fbpx

Та не навмисне я за нею йшла. Та й не ходила я тут ніколи до того, просто авто чоловік попросив із гаража забрати, а я заблукала. А тут постать знайома. Ну от і вийшло, що я випадково правду дізналась

У нас в кварталі є бабуся, яка постійно сидить з простягненою рукою. Ну як бабуся, просто я так думала, а виявилось…

Одного разу я йшла не надто звичним для себе маршрутом, через гаражі. Бабусю впізнала одразу по одязі, але не по ході. Куди там. Куди й зникла згорблена спина і ноги, які ледь ледь пересувались – стрибали. Так-так! Бабуся враз вирівнялась і не йшла, а бігла періодично підстрибуючи.

Я зробила вигляд, що не впізнала її. Хоча десь трохи стало неприємно, адже одного разу в аптеці заплатила їй за рахунком, і очі з-під хустки здалися мені зовсім не пенсіонерськими.

Ну а потім мені геть і мову відняло. Я не навмисне за нею стежила. Просто авто чоловік поставив у гаражний кооператив, що був поруч. Сказав мені номер гаражу, але забув вказати ряд. Скажу чесно – заблукала в трьох соснах. Ходжу видивляюсь , аж тут знайома постать. Зайшла в гараж бабуся, я ще й здивувалась, нащо? А через кілька хвилин чую звук мотору. На світ Божий виїжджає жінка на досить таки хорошій машині. Вийшла з авто, поглянула на мене зверхньо. Чому я впевнена, що то саме та бабуся так помолодшала. Так гараж же порожній залишився!

Відтоді проходжу повз, тих хто просить. Знаю, історія не нова, але коли бачиш такі перевтілення на власні очі, просто слів коректних не вистачає. У мене є знайома, яка десяту частину прибутку сім’ї роздає от таким нужденним. Розповіла їй і сказала що вже краще на рахунок благодійних організацій гроші перераховувати. І знаєте що вона мені відповіла:

— Я розумію все. І мабуть ти права. Але якщо за все своє життя я змогла хоч одного разу допомогти тому, хто цього справді потребував усе інше не має значення. Хай стають багатшими і вважають мене не надто розумною, серед сотні, напевне є один кому й справді потрібно. Кожного разу подаючи, я думаю, що то саме він і мені цього досить.

Що ж, схоже у мене не настільки високі моральні принципи і душевна організація інша. Зараз так багато навколо у друзів і знайомих людей які потребують допомоги у подоланні недуги. От їм я й передаю гроші, а тим хто сидить з простягнутою рукою більше ні копієчки не кинула. Перед очима завше постає пані у недешевому авто.

Передрук без гіперпосилання на  intermarium.news – заборонено.

Головна картинка – pexels.

You cannot copy content of this page