Перша невістка була занадто доброю – втекла. Привів другу – геть сусіди допомагали здихатись від “такої”
– Ой, Степанівна, не можу я так більше. Зо світу зживе, вона мене. І син на її боці постійно, зовсім мати чути не хоче. Джерело – Не пощастило

You cannot copy content of this page