nat

Оксана та Ігор не здивувалися ранньому візиту Маргарити Степанівни. Вона не чекала запрошення, а просто пройшла в коридор, на ходу розв’язуючи вузол на своїй яскравій хустинці. — Ігорю,

Ця зміна погоди завжди тисне у скроні, та й піднімання ящиків в кіоску з ранку до вечора здоров’я не додає. Якраз розкладала свіжі батони, ще теплі, аж пальці

Восени у Любові Семенівни, сільської фельдшерки, завжди повно роботи. Ось знову рипнули двері і на порозі стояла її подруга Віра, яка була частою гостею, не так покавувати, як

Сиджу я, значить, на кухні, перебираю квасолю для борщу, а тут мій Віталік заходить — такий весь натхненний, аж очі блищать. Сідає навпроти, підсуває до себе вазочку з

Цієї зими взявся мій чоловік господарювати, бо я два тижні з ліжка встати не могла. Досі бурчав на мене, що я його гроші тринькаю, а тут взявся лад

Я сиділа на краєчку стільця, відчуваючи, як пітніють долоні. На столі в старенькій щербатій вазі стояло засохле печиво «Марія» і пара цукерок «Ромашка» — наш «святковий» бенкет. Бабуся

Не те, щоб я не знала свою матір. Я з дитинства навчилася вгадувати її настрій за тим, як вона ставить сумку на підлогу. Якщо з розмаху — значить,

Я сиділа біля вікна, спостерігаючи, як за склом кружляє рідкий березневий сніг. На кухні було тихо, тільки холодильник ледь помітно гудів у такт моїм думкам. Діти, Сашко та

Зима того року видалася дивною: снігу майже не було, тільки сіра мряка, що застигала на склі десятикласників. Саме тоді в класі з’явилася новенька — Христина. Вона була зовсім

На столі у Руслани панував повний гастрономічний хаос. Вона якраз закінчувала нарізати печериці для запіканки, коли телефон на підвіконні завібрував. Це була Оксана. — Русласю, ти тільки не