Так уже життя повернулось, що я нині в невістки жити тимчасово повинна. Син уже більше року як на заробітках у Швеції. Поїхав, аби будову завершити і на авто нове заробити. Я тут уже добрих пів року і скажу вам, що навряд, чи вийде у сина мого те, що задумав, адже невістка виявилась у нас двічиною не простою.

Влад із Аллою одружились ще коли в інституті навчались. Спочатку у гуртожитку жили, а потім придбали невелику хатину занедбану не далеко від міста. Аби з тієї халупи зробити родинне гніздо їздили на заробітки. Вигнали коробку двоповерхову, накрили, а тут і радість неочікувана – невістка при надії.

Я кликала їх до себе жити, але я за чотириста кілометрів від них, та й вони не хотіли залишати свою хату без нагляду. Вирішено було, що син поїде на заробітки, а невістка буде на місці усім “керувати”. Так і зробили.

Мій син уже більше року там трудиться, а невістка вдома з малюком. Мене Алла до себе покликала, коли все те почалось, то я й вибору особливого не мала – погодилась. І от, відколи я тут, мені все більше зрозуміло стає, що син мій ніколи з такою дружиною і не добудує дім і на авто ні копійки не збере.

Алла хоч і з простої родини, але дівчина цікава. У неї виявляється життєва позиція: “Я не така багата, аби купувати дешеві речі”. Ніби й правильно звучить, але не у невістчиному варіанті. Вона буквально цей вислів сприймає і не купує нічого дешевого принципово.

Ідемо із нею в супермаркет, так виходимо залишивши на касі зо дві тисячі. Макарони вона бере тільки твердих сортів і тільки “справжні”. А вартість за кілограм далеко не п’ятдесят гривень. Сир тільки найкращий, риба – найдорожча. Овочі, фрукти. Дивлюсь і волосся на голові підіймається.

А нещодавно пішла вона у магазин курточку собі на весну і дитині придбати. Мати рідна! Більше тисячі доларів витратила на те. Бачте, дешеве їй “не по кишені”, якщо брати, то якісне і фірм перевірених роками. Сумку собі придбала і теж не за дві копійки. я й не знала, що за сумочку звичайну можна віддати вартість авто вживаного.

Дивлюсь на все це і розумію. що скільки б син мій не заробляв, а на те, аби з такою госодинею дім добудувати у нього коштів явно не вистачить.

Я до їхніх фінансів сімейних відношення не маю. Скільки там мій син заробляє я навіть не уявляю, але ж явно не мільйони.

Вони між собою балакають тричі на день, невістка сину обновки показує. Я собі місця знайти не можу уже місяць як. Не знаю,чи варто втручатись, чи варто сину розповідати, як саме його дружина розпоряджається фінасами.

В мою родину свекруха втручалась постійно, ми з її сином не довго й пожили через те. Мені ж не хочеться бути такою ж.

Що робити? Сказати сину, чи може змовчати? Вони собі сім’я, самі розберуться?

Прошу вашої поради, як би ви вчинили на моєму місці?

20,03,2023

Головна картинка ілюстративна.