Мій брат одружився рано, жив завжди окремо, у шлюбі 7 років. За цей час у нього з Катею з’явилось двоє дітей.
Мої батьки завжди добре ставилися до онуків. Часто брали їх до нас у вихідні. Я на той момент навчалася в інституті, тож теж бачила племінників. Діти завжди були чистими, охайними, було помітно, що з ними займаються. Катерина сама не виявляла особливого бажання спілкуватися з нами, але дітей відпускала. А в нашій сім’ї прийнято так, що якщо не хочеш, то не треба, але при зустрічі всі раді одне одного бачити.
Через деякий час Роман заявив, що розлучається з Катериною. Вона залишилася з дітьми, а Рома повернувся до батьківської квартири. Діти продовжували приїжджати до нас як і раніше. А потім у житті мого брата з’явилась інша жінка.
Про таких говорять «пальця в рот не клади». Така вона наполеглива і дуже голосна. Брат хотів привести Марину до батьків, але мама категорично відмовилася від такого сусідства. Вона зрозуміла, що з Мариною вони не зійдуться характерами. Довелося Ромі з його новим коханням переїжджати на орендовану квартиру.
З цієї миті до нас перестали приїжджати у гості його діти. Якось мама запитала Рому:
— Чому онуків не привозиш?
Він їй на це відповів, що Катерина щоразу знаходить причини. То каже, що вони занедужали, то зайняті. Одним словом, на всій вині була колишня дружина. Ми повірили. Так тривало півроку. Батьки дуже сумували без онуків.
А якось мама прийшла додому без настрою. Ми з татом у цей час пили чай. Вона розповіла, що зустріла на базарі Катю і запитала її прямо, чому вона не дозволяє дітям бачитися з рідним дідусем та бабусею.
— А вона на мене здивованими очима дивилася, ніби не зрозуміє, про що я її питаю. Згодом відповіла, що не знала, що ми дітей хочемо бачити. Якби ж знала, то відпустила. А ось Романа вона вже шість місяців не бачить та не чує.
Батько трохи з стільця не впав, коли мама розповіла йому цю історію. Вирішили викликати Романа на щиру розмову. Дякувати Богові, що у брата вистачило розуму приїхати без своєї Марини. Він одразу відчув, що нічим добрим для нього ця розмова не закінчиться.
— Чому дітей не відвідуєш? — суворо запитав батько.
— Так я не хочу з Мариною стосунки псувати. – заявив брат, – Та й при надії вона, ніби як у мене ж уже інша сім’я. А та до чого, — відповів брат, навіть не опустивши очі.
Ми слухали його виправдання мовчки, не розуміючи, як так може поводитися дорослий чоловік. Батько більше не захотів нічого з’ясовувати. Просто виставив брата за двері та більше з ним не спілкується.
— Як я міг виховати таку людину? У який момент ми з матір’ю його прогледіли? — практично щодня докоряє себе тато.
Мама намагається якось виправити ситуацію. Налагодити спілкування батька та сина, але в неї нічого не виходить. Занадто розчарований батько у Романі. Я теж вважаю його вчинок не гідним. І бачити Рому не хочу. Може колись мої почуття до нього зміняться, але не зараз.
Батьки взяли на себе обов’язок виплачувати аліменти, часто забирають онуків на вихідні, а Катю попросили не соромитися та говорити їм, якщо щось буде потрібно. Дуже шкода, що так вийшло.
Головна картинка – pexels.
