fbpx

Так, я розумію, що вчинила не гідно і, що так не можна, але я таки перевірила речі і кишені свекрухи коли вони з чоловіком були на прогулянці. Те що я знайшла мене не просто здивувало, мені стало не по-собі і мурахи по спині пішли. Тепер і вдомі з нею лячно бути

Так, я розумію, що вчинила не гідно і, що так не можна, але я таки перевірила речі і кишені свекрухи коли вони з чоловіком були на прогулянці. Те, що я знайшла мене не просто здивувало, мені стало не по-собі і мурахи по спині пішли. Тепер і в домі з нею лячно бути.

Свекруха мене одразу не злюбила, це було видно і відчувалось. Я від її сина на п’ять років старша і в мене десятирічна донька. Заміжня я ніколи не була, а донку свого часу взяла під опіку, адже мій брат і його жінка покинули цей світ і дитина опинилась би в сиротинці. Настя знає, що я її тітка, але з першого ж дня називає мене “мамуся”, але ніколи “мама”. Я розумію її почуття і намагаюсь дати їй тільки найкраще, аби вона виросла гідною людиною.

Але про це я ніколи і нікому не розповідаю, навіщо? А свекруха вирішила, якщо я заміжня не була, то дитина у мене від неправильного способу життя. Вона думає, що я за кожними штанами бігаю.

Мені на її думку глибоко начхати, адже з нею спілкується тільки чоловік. Я обмежуюсь кількома загальними фразами і все. Неприємно коли бачиш людину і розумієш, наскільки ж вона тебе не любить.

Свекруха до нас раз на пів року на гостину приїжджає. Так от. Після її приїздів і я і Настя дуже довго не можемо в себе прийти. Недуги одна за одною і взагалі, самопочуття огидне, якась тривожність, відсутній нормальний сон і душевна рівновага.

Подруга моя заявляє, що свекруха щось нам робить чорне і недобре. Тому порадила гарненько перевіряти квартиру після її від’їзду, або переглянути її речі. Так і сказала, що я щось повинна знайти.

Так, я розумію, що вчинила не гідно і, що так не можна, але я таки перевірила речі і кишені свекрухи коли вони з чоловіком були на прогулянці. Те що я знайшла мене не просто здивувало, мені стало не по-собі і мурахи по спині пішли. Тепер і в домі з нею лячно бути. У одній з кишень її чемодану загорненими в кілька шарів різного мотлоху я знайшла волосся. Своє і Настусине.

Чому я впевнена, що воно наше? Бо я коротковолоса шатенка, а у Настуні довга коса воронячого крила. Свекруха ж у мене білявка. Волосся напевне з гребінців зняла. Але навіщо? Для чого? Що вона з ним робити надумала?

Спати не можу. Ту знахідку я звісно, що викинула. але чи зупинить її це? Аж трусить. Що вона надумала, як від таких людей захищаються і що ж мені робити? Настуню шкода, вона то тут до чого?

Передрук без гіперпосилання на intermarium.news – заборонено.

Головна картинка – pexels.

You cannot copy content of this page