fbpx

Танька сприйняла комплімент як насмішку, і вирішила, щоб менше часу проводити з сусідками по кімнаті, і їх компанією, знайти роботу. І влаштувалася в соціальну службу, допомагати самотнім людям. Збирала у бабусь замовлення, бігала за продуктами, ходила в поліклініку. До вечора втомлювалася так, що вже не звертала уваги на сусідок, нашвидку вечеряла, і лягала спати

Танька з дитинства красунею не була. Бабуся, бачачи що внучка переживає з приводу своєї зовнішності, говорила: “З лиця води не пити”, тільки Таньку це мало втішало. Очі в неї були розкосі, як у лисиці, якогось блякло-блакитного кольору, кругле обличчя у веснянки, немов засиджене мухами, і великий, як у жаби, рот. Танька з тугою дивилася в дзеркало на своє відображення, розуміючи, що найкрасивіший хлопчик у школі, Вітька, в якого були закохані всі дівчата, ніколи не зверне на неї уваги.

Школу закінчила на п’ятірки, вступила до інституту, і перебралася в місто, де жила її старша сестра Ольга. Жила Танька в гуртожитку, в одній кімнаті з двома сільськими дівчатами, які постійно тягали в гості хлопців, заважаючи Таньці займатися. Одного разу, один з хлопців, пильно розглядав Таньку, несподівано сказав: “А ти красива”.

Танька сприйняла комплімент як насмішку, і вирішила, щоб менше часу проводити з сусідками по кімнаті, і їх компанією, знайти роботу. І влаштувалася в соціальну службу, допомагати самотнім людям. Збирала у бабусь замовлення, бігала за продуктами, ходила в поліклініку. До вечора втомлювалася так, що вже не звертала уваги на сусідок, нашвидку вечеряла, і лягала спати. Часу на переживання не залишалося, і Танька вирішила, нехай так, нехай вона не красива, але, адже і не красиві люди знаходять своє щастя? А значить, вона просто буде чекати.

Через кілька місяців у неї з’явився новий підопічний, і Танька пішла знайомитися. Двері їй відкрив хлопець в темних окулярах. Вона представилася, хлопець запросив пройти в кімнату, щоб обговорити, в якому плані йому потрібна допомога. Він був сліпий, але по квартирі пересувався впевнено, знав, де які двері, де яка кімната. Танька зробила висновок, що хлопець не народився таким. Ставити запитання не стала, захоче-сам розповість.

Хлопця звали Женя. Зір він втратив недавно, і йому потрібна була допомога, щоб виходити на вулицю, запитав, чи може вона супроводжувати його на прогулянках. Танька ствердно кивнула, забувши на мить, що він не бачить, схаменулася, звичайно, ніяких проблем.

З того дня вони разом ходили по місту, багато розмовляли, Женя виявився непоганим оповідачем, не дивлячись на проблеми в його житті, не втратив почуття гумору, часто смішив Таньку. Вона навіть не помітила, як закохалася.

Щовечора, лягаючи спати, вона згадувала його обличчя, його жарти, і думала, що їй тепер з цією наглою любов’ю робити. А раптом Женя зовсім не думає про неї? Чи у нього є дівчина? Ні, навряд чи, тоді приходила б, Танька вже два місяці ходить до Жені, і жодного разу до нього ніхто не приходив.

Одного разу Женя запросив її повечеряти разом. Таня спантеличилася, як же він буде готувати? Женя пояснив, готує мама, вона приходить кожен день вранці, просто вони не зустрілися жодного разу. А мамі він сказав, що вечеряє з дівчиною, Таня не відмовиться з ним повечеряти?

На другий день, ввечері, зайшла в магазин, купила тортик, і поїхала до Жені. У кімнаті був накритий стіл на двох, справжнісінька романтична вечеря при свічках. Танька нарешті зважилася запитати Женю, як він втратив зір, і чи є шанс, що він знову буде бачити.

Женя розповів, що лікарі обіцяють – він буде бачити, зараз чекає черги на операцію. Танька була дуже рада за нього. Потім вони танцювали. Женя дбайливо її обіймав, двічі наступив їй на ногу, Танька сміялася, трохи паморочилося в голові, чи то від випитого, чи то від того, що Женя нерішуче гладив її по волоссю.

А потім він просто зізнався, що кохає її. Любить її голос, запах її парфумів, запах її волосся. Ні, він ні на що не розраховує, він розуміє, що не кожна жінка пов’яже свою долю з незрячим. Але потім, після операції, якщо все пройде вдало, як Таня на це дивиться?

Таня поцілувала його, обняла: “Я кохаю тебе. І не важливо, як пройде операція, хоча, я впевнена, все буде добре, ніщо не змінить мого ставлення до тебе. Ось тільки… Ти не бачив мене… Я не красива… “

Женя притиснув її до себе: “Для мене ти-найкрасивіша, най-най.”

Таня переїхала до Жені, познайомилася з його мамою, яка була просто щаслива, що син зустрів таку чудову дівчину.

Навесні Жені зробили операцію. Таня з хвилюванням очікувала, коли знімуть пов’язку. Після інституту прибігла в лікарню. Женя спав. Вона тихенько його поцілувала, він відкрив очі, мить дивився на неї, і сказав:

“Я ж казав, ти у мене най-най найкрасивіша!”

Автор: Cольвейг.

Фото – ілюстративне.

Передрук матеріалу без гіперпосилання на Intermarium.news заборонений!

Заголовок, головне фото, текстові зміни. – редакція Інтермаріум.

You cannot copy content of this page