fbpx
Історії з життя
– Таню, я тебе дуже прошу, ти єдина близька мені людина, я розумію, як це звучить, але будь ласка, подбай про Танюшку, що не покидай її! Вона росла зі мною, не знаючи ні в чому відмови, вона не зможе в сиротинці!

Дзвінок від колишнього чоловіка:

– Ти хочеш сказати, що вона просто кинула дитину? Хороша, пані!

– Танюшо, дослухай, будь ласка!

– Пробач, продовжуй, я більше не перебиватиму!

– Так ось вона написала відмову від доньки і просто втекла, більше я її не бачив! Вона мені й справді один раз написала: «- Я зустріла чоловіка, навіщо мені такий як ти, та ще й дитина!». Ми залишилися з донькою удвох, та й це на краще, краще нехай зараз, ніж коли малятко підросте, і матір її покине! Півроку тому я зустрів жінку, але вона сказала, що чужі діти їй не потрібні, ми розлучилися, я не міг віддати свою принцесу! А незабаром у мене почалися проблеми, я пройшов обстеження і, на жаль, мені залишилося не багато, дали мені максимум місяць. Таню, я тебе дуже прошу, ти єдина близька мені людина, я розумію, як це звучить, але будь ласка, подбай про Танюшку, що не покидай її! Вона росла зі мною, не знаючи ні в чому відмови, вона не зможе в сиротинці!

– Тобто, ти мені пропонуєш, взяти дівчинку до себе? І як ти собі це уявляєш? Ти взагалі в курсі скільки потрібно часу, щоб все це оформити? Це справа не одного дня, поки я зберу документи, малу п’ять разів удочерять!

– Про це все я теж вже дізнався, у мене є друг, і він допоможе скоротити терміни до тижня, а може і до декількох днів!

– Ти мені вибач, звичайно, але ось так відразу я не можу відповісти, я заміжня і мені потрібно порадитися з чоловіком, і взагалі це так не робиться!

– Так я знаю, пробач, я почекаю, подзвони мені обов’язково!

Таня провела колишнього чоловіка, зателефонувала Андрію, і вони зустрілися в кафе, Тетяна все розповіла, а Андрій просто запитав:

– Таню, я прийму будь-яке твоє рішення, але спочатку і я хочу розповісти тобі дещо! Я виховувався в дитячому будинку, матір відмовилася від мене так само, тільки й батькові я виявився не потрібен. Аж до 18 років я мріяв піти звідти, мріяв, що приїдуть батьки і заберуть мене, але цього не сталося, в 18 років я з легкою душею покинув сиротинець, тепер згадую його як недобрий сон. Це було нестерпно, ми вчилися в простій школі, з іншими дітьми, у яких є батьки. І знаєш, як було боляче, коли однокласників забирали батьки, обіймали їх, цілували, а я стояв в коридорі ні кому не потрібний і чекав коли прийде вихователь, що б забрати відразу всіх дітей. А Новий Рік, як ти думаєш, чому я не люблю його? Тому що, начитався казок, про це чарівне свято, але з року в рік, жодного дива не відбувалося! Ми сиділи по своїх кімнатах і слухали, як на вулиці гримлять феєрверки, у всіх було свято, крім нас. Мені навіть згадувати це важко!

Таня весь цей час сиділа і плакала і в її голові проносилася тільки одна думка:

«Я не можу кинути дитину!»

Незабаром все було оформлено, і дівчинка стала донечкою Тані і Андрія, колишній чоловік пішов в інший світ зі спокійною душею.

Минуло три роки, Тетяна не може натішитися донькою, Андрій теж щиро полюбив дівчинку і балує її, а маленька в свою чергу, зростає дуже лагідною і слухняною, не дивлячись на те, що її балують безмежно!

Фото – ілюстративне.

Передрук матеріалу без гіперпосилання на Intermarium.news заборонений!

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!

facebook