fbpx
Історії з життя
Тепер я точно знаю, скільки коштує жіноча дружба. Причому для мене це точна і досить кругла сума. Після цього випадку в казки про дружбу і відданість я вже не вірю

Тепер я точно знаю, скільки коштує жіноча дружба. Причому для мене це точна і досить кругла сума. Після цього випадку в казки про дружбу і відданість я вже не вірю.  Використовуючи матеріали

Після того, що сталось, я точно знаю скільки коштує жіноча дружба. І після всього, що пережила з вини подруги в казочки про всеперемагаючу дружбу до останнього подиху, вже точно ніколи не повірю.

З Машею ми дружили з дитинства. Спочатку жили по сусідству, потім пішли в одну школу і десять років ходили до одного класу. Після закінчення школи і одруження не загубились дружили сім’ями. всі відпустки разом всі свята спільні. Та що там, ми зріднились, стали дуже близькими.

і тут у Маші з’явилась можливість вдало купити ділянку під забудову, це була їх давня мрія. До потрібної суми не вистачало досить таки багато, а вирішувати потрібно було швидко. От і прибігла подруга до мене в сльозах, мовляв, виручай. Мій чоловік давно мріяв про машину, і ми збирали гроші – вже майже вся сума була, самі планували залишок зайняти і до літа купити. Але подруга так просила, що навіть чоловік, погодився дати в борг, тим більше, що вона обіцяла віддати через два тижні.

Дали гроші, а тут дефолт. Напевно, пам’ятайте, на що перетворилися в мить всі накопичення, які були в рублях? Розумні люди заздалегідь валюту купили, і ми збиралися, але ось це прохання, та й подруга сказала, що сама купить, тобто, віддасть за курсом. Через два тижні подруга принесла борг – рівно стільки, скільки взяла … в рублях. Коли запитали, чому так. сухо відповіла, що взяла. те й повертає.

Спробувала я з нею порозумітися, нагадати, що вона обіцяла купити валюту, що ми б нічого не втратили, якби не дали їй грошей тоді. Але вона стояла на своєму – розписки не було, про таку домовленість вона не пам’ятає, і вимагати більше я права не маю, хай хоч в суд подам.

Коли чоловік почув про гроші, він так засмутився, що я не бачила жодного разу його в такому стані,адже на те, що у нас залишилося, і половину машини купити не можна було. А ми вже будували плани, як у відпустку своїм ходом поїдемо, карту малювали. А на ті гроші, що подруга віддала лиш парасольку і можна було купити.

Я ще раз спробувала поговорити з Машею.Просила не карати мою сім’ю за добру справу. Зрозуміло, що ніхто в цьому не винен, але по-чесному, по справедливості, хоча б навпіл потрібно розділити різницю. Нагадувала, що ми дружили стільки років, що вона знає, як ми мріяли про машину, як збирали гроші.

На що отримала однозначну відповідь – через дружбу робити щось на шкоду своїй сім’ї вона не стане – не дуpна. Ось і вся мудрість. Шкода я про неї свого часу не знала.

Текст редаговано – intermarium.news

Головне фото – firestock.ru