Є у мене товариш. Людина гідна: керівна посада на підприємстві, сім’я, двоє дітей. Купив в кредит квартиру, розплатився за 10 років, тепер будинок будує в кредит. Багатим його назвати не можна, скоріше середній клас за провінційними мірками, але завжди вмів рахувати гроші, через що його дехто вважали дріб’язковим.
І ось прийшов він до мене і каже.
«Я коли одружився розумів, що сім’я це моя відповідальність. На батьківську підтримку можна було розраховувати до пори до часу. Так і жив. Від тещі з тестем нічого не чекав. Але у дружини підросли дві молодші сестрички, теж вийшли заміж. І ось недавно почалися деякі події. Мовляв їм потрібно з житлом допомогти, продати одну з квартир і гроші розділити між двома дочками. Якраз на дві однокімнатні вистачить. У старшої і так все добре, вони з чоловіком і квартиру побудували і будинок вже будують. А молодшим потрібно допомогти.
І втратив чоловік спокій. Чи то жаба, чи то образа. Ще дружина назвала корисливою людиною. Ось намагаюся розібратися. Дивно виходить. Ось якби нікому нічого не купували, то жив би собі спокійно. А так несправедливо. Намагаєшся тягнеш сім’ю, працюєш понаднормово, а комусь все падає у вигляді подарунків.
Смішно і сумно одночасно. Сам себе лаю, мовляв пішли до біса, вистачає ж всього. А не можу відпустити. З дружиною на ножах другий місяць. Батьки її і не здогадуються. Хоча там теща рулить, вони напевно розуміють, що якось не по чесному все.
Може поговорити з ними? Така допомога може бути причиною превеликого розбрату. Дружина теж молодець, мізків немає. А якщо щось трапиться, що зі мною, діти отримають тільки борги по кредиту.
Навіть сам готовий допомагати, але тільки, щоб справедливо було. А так відчуваю, що накопичується злість і у що виллється, незрозуміло.
Фото – ілюстративне.
Передрук матеріалу без гіперпосилання на Intermarium.news заборонений!
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!
