Того дня у зал зайшла, як завжди ввечері, аби помолитись перед іконами. Ввімкнула світло і тільки хотіла свічку запалити, як побачила усе те. Мало свідомості не втратила, так мені лячно стало. Аж скрикнула побачивши ті портрети. На мій скрик і свекруха зайшла. Дивиться і не розуміє, чого то я так реагую і прошу усе прибрати.
Марина Іллівна жінка хоч і поважного віку, але ще в силі. Та що там, якщо ця пані може мішок картоплі у погріб спустити, ще й бігом.
Я тільки дивитись можу, адже здоров’я не дозволяє мені і відра підняти. Що роблю, то все неквапом та поволі, а от свекруха буквально літає, скрізь встигає і все бачить і чує.
Не знаю, чи то їй сумно стало, а може захотілось сусідці носа втерти, але стала вона до нас на зиму проситись. Так уже плакалась і що вже сама не може і що важко їй і що геть сили покинули. Таки чоловік мій здався і привіз її до нас.
Одразу я відчула що легко не буде, бо Марина Іллівна була сповнена енергії і рішучості все у нас зробити “як треба”. Почався контроль використання води, світла, тепла. Навіть у магазин нам ходити заборонила, а й шла на базар і там торгувалась за десять копійок до синіх зайчиків, але ж економила.
А це, прийшла я з роботи і пішла у зал до ікон помолитись. Тільки очі підвела, аби свічку запалити, як ноги в землю вросли. Мені так лячно стало, що аж скрикнула.
На мене чекала така картина, що й словами не передати: на серванті серед ікон тепер стояло купа фото із чорними стрічечками.
— А куди їх? – дивиться на мене свекруха, – У нас так і сім’ї із діда прадіда. Я й вам копію фото усіх наших родичів зробила, а отут, коли я на небо полечу. моє фото поставиш, я спеціально місце залишила.
Я мало не втратила свідомості. Давай збирати те все, а вона прямо з рук забирає і знову на місце вертає:
— Не розумієш, не смій рушити. Слухай старших. от так бути повинно.
Чоловік лиш посміявся, каже, що й справді ще у бабки так було і в мами, тож він не бачить у тому нічого дивного, хай собі уде. Говорить. що я на порожньому місці зняла бурю і це не варте таких емоцій.
Не варте? от скажіть, може то у мене в сім’ї не правильно роблять і фото тих, хто не з нами в альбомах бережуть?
А може то я чогось не знаю і так як свекруха каже, як бабуся чоловіка робила правильно?
17,11,2023
Головна картинка ілюстративна.
