Того дня я мала вихідний і була дуже щаслива. За вікном дощ, я ввімкнула свій камін, закуталась у плед і відчинивши двері балкону насолоджувалась спокоєм і шумом дощу. Аж тут дзвінок у двері – відчиняю і бачу на порозі сестру із дітьми: “А ми до тебе на гостину, Вдома сумно”. Знала б я чим усе скінчиться, краще б двері зачинила одразу.
У сестри моєї хлопчики двійнята і обоє дуже активні. Я рідко до неї приходжу і бачу племінників, адже увесь час працюю. Однак чую від родичів, що чим більшими стають діти сестри, тим менше вона може із ними впоратись. Нині їм по чотири роки і я чомусь думала, що сестра вже може їм щось пояснити і навчити елементарним нормам поведінки.
Ми сиділи на кухні та пили каву, а племінники дивилися мультфільми. За кілька хвилин пролунав гуркіт і характерний звук скла, що розлетілось. Ми з сестрою залетіли в кімнату, а там мій красень акваріум на друзки. Усі рибки розпливлися по килиму, а вода затекла у всі кути. Я швидко увімкнула пилосмок свій, аби воду зібрати, а от сестра до дітей побігла – обдивилась, чи все гаразд. Як я зрозуміла малі кинули в скло попільницю, аби звільнити рибок моїх.
Я прибираю і чую, що вхідні двері клацнули. Гульк, а ні сестри. ні племінників немає. Вискочила за ними, запитую в сестри, чому вона мені не допомагає, адже там роботи не для однієї людини, а та каже, що діткам лячно стало і вона повинна їх заспокоїти. Сіла в ліфт і бачили таку.
Я зібрала воду ніби і швидко, але сусідка з нижнього поверху коли ввечері повернулась, то покликала мене і показала, що її все одно затопило. Зі стелі капає і шпалери мокрі. Ремонт у кімнаті мені влетить у копієчку.
Телефоную до сестри. Кажу так і так, твої хлопці таке зробили, то будь добра оплати хоча би половину вартості ремонту у сусідки моєї. Про те, що за акваріум я віддала більше десяти тисяч я вже й не казала, а про вартість рибок і не заікалась.
Але сестра заявила, що вона в декреті і я не повинна вирішувати свої негаразди за її рахунок.
— Ти двадцять тисяч у місяць отримуєш і живеш сама в хоромах із рибками. А ми ледь витягаємо із дітьми на одну чоловікову зарплатню. Як ти можеш про таке говорити?
Мама мені одразу ж зателефонувала і сказала, щоби я не тривожила сестру, бо тій важко живеться і вони ледь кінці із кінцями зводять. Вона говорить, що сама усе відшкодує, якщо я така принципова. Більше того, за словами матері, якщо я продовжу настоювати, то просто зіпсую стосунки із рідною сестричкою назавжди, а мама такого не хоче.
Але хіба то принциповість? Так я розумію, що вона моя сестра, але чому я маю забути за тисячу зелених тільки тому, що вона має двох діток?
А ви б як вчинили? Відстоювали б себе, чи в цій ситуації мені варто пробачити і забути, адже це сестра рідна і їй не просто живеться?
27,03,2023
Головна картинка ілюстративна.
