Того дня я як і завжди, завітала на гостину до мами рідної. Сіли поговорили, я трішки змерзла, тож попросила гарячого чаю. здавалося б просте прохання поставило маму мою у глухий кут. А коли я холодильник відкрила, то мало не розплакалась.

Того дня я як і завжди, завітала на гостину до мами рідної. Сіли поговорили, я трішки змерзла, тож попросила гарячого чаю. здавалося б просте прохання поставило маму мою у глухий кут. А коли я холодильник відкрила, то мало не розплакалась.

Три роки тому моя сестра менша вийшла заміж, на відміну від мене, вона одразу заявила, що з’їжджати від мами наміру не має:

— А з якого дива? Орендувати житло, Віддавати такі великі гроші чужій людині, а мама одна буде у двох кімнатах?

Галина привела свого чоловіка у мамин дім і увесь цей час вони живуть разом:

— Та я їх і не бачу, – говорить мама, – Все на роботах та на підробітках. У них же ні вихідних, ні свят. Готові за будь-яку роботу братись, аби тільки гроші платили. Ото два чоботи пара, що він, що вона.

Сестра моя не просто так працює, а з певною метою. І наша родина і родина зятя ніколи заможними не були. Мені пощастило – житло чоловіку від бабусі у спадок дісталось, а от сестрі немає звідки такого щастя чекати. От і працюють світу білого не бачачи заради того, аби назбирати хоча б на перший внесок.

— Галя молодчинка, – не раз моя мама казала, – Я ніколи не вміла бути настільки економною, як оце вона зараз. Кожна копійка у неї на рахунку у буквальному сенсі. Не раз на касі доводила, що ті неправильно заокруглили  копійки у чеку. Не повіриш, за десять копійок одного разу адміністратора викликала. От така людина затята.

Я не поділяла такої точки зору і не бачила у надмірній економії нічого хорошого, однак, кожен вільний розпоряджатись своїм життям на свій розсуд, чи не так?

А це, вирішила я відвідати маму свою, як завжди. Придбала тортик, обновку їй і пішла на гостину у свій вихідний. Мама пенсіонерка, але ще працює, тож нам не завжди вдається зустрітись. А тут прямо зірки зійшлись: я маю вихідний і вона.

Довго ми розмовляли, обмінювались новинами, останніми плітками, аж поки я не попросила у мами пригостити мене чаєм. Здавалося б звичайне прохання, але мама моя зблідла і зніяковіла:

— Ой, а чаю не має. Знаєш, я полюбила розводити варення теплою водою. Давай зроблю, так смачно.

Я відмахнулась і попросила кави, але мама знову мені ту воду і варення. Кожна дитина знає свою неньку і відчуває, якщо щось не те. Я мовчки пішла на кухню і зробила ревізію. Побачене мене м’яко кажучи здивувало, але коли я холодильник відчинила, мало не заплакала.

Порожні полиці, окрім макаронів, лаврового листа і кількох цибулин у хаті продуктів просто не було. Холодильник так узагалі було вимкнено. Я поглянула здивовано на маму, а вона почервонівши видає:

— Галя підрахувала, що ми надто багато на продукти витрачаємо. От економимо. По мінімуму усього купуємо і найдешевшого. Ти ж знаєш, яка у них ситуація складна? Я все розумію, ти не переймайся.

Я аж присіла від почутого. Я не знала чи плакати, чи волати на увесь світ білий. Запитую у мами як так, адже у неї і зарплатня є і пенсія, а вона мені знову про Галю і її квартиру.

— Ну я ж не змогла доньку свого часу житлом забезпечити, так хоч зараз спокутую свою провину.

Того дня я на добрих три тисячі скупилась у супермаркеті і принесла мамі їжі. Сиділа у неї доки вона не розклала усе і не поїла гарненько. Допомогла приготувати борщу, дуже її сварила і заборонила на собі економити. Мама ледь не плакала і обіцяла виправитись.

Що ви думаєте? Цієї неділі я побачила все ту ж картину – окрім того, що придбала я нічого нового у мами не з’явилось із продуктів.

— Не переймайся, мені багато не потрібно. Я економно, ми й того ще не поїли.

Тобто, мама примудрилась ще й сестру із зятем годувати тими харчами?

Звісно, я не витримала і набрала Галину. Але там стіна стіною. Вона не розуміє про що я говорю, чи вдає, що до неї не доходить.

— Тобі добре говорити, на всьому готовому живеш. А от я мушу на все сама заробити, так що давай ти не будеш мене вчити життя.

Хотіла знову іти до магазину, аби мамі продуктів придбати, але чоловік спинив:

— А чи це не занадто? – каже мені обурено, – Чого це ти годуєш сестру і чоловіка її? Самій не смішно? Хочуть замість хліба дихати повітрям – то хай. А ти тут до чого? Та й не дитина твоя мама, жити так, то її особистий вибір.

Ой, не знаю, як тепер бути. Розумію, що чоловік правий, але маму неймовірно шкода.

От як бути? як мамі допомогти рідній так, аби мир у сім’ї був і душенька не краялась від думки, чи не колотить мама варення із водою замість чаю.

04,11,2023

Головна картинка ілюстративна.