Бумеранг, чи існує він? Багато хто вважає, що ні. Інакше б всі не дуже хороші вчинки рано чи пізно отримували від долі негативні позначки. Але ні, дивишся, зробив щось недобре, і нічого у відповідь не прилетіло. Але, можливо, бумеранг прилітає не до нас? А до наших дітей? Не дарма ж кажуть, що за наші помилки розраховуються наші діти.
Коли у 20-річної Зої і 25-річного Анатолія народилася дочка, вони обоє були дуже раді. Правда, один радів по-справжньому, адже дитина – це щастя. А ось друга дякувала долі, що вона тепер заміжня і дитина збереже цей союз непорушним. І вона майже зберегла.
-Вікуся моя, красуня. Всі мрії збуваються, варто тільки захотіти. Що ж ти все не спиш? Мені через дві години вже в садок і на роботу. А твого тата з місця не зрушиш, прилип до свого заводу за три копійки. Але нічого, він у нас розумний. Скоро зрозуміє, що не правий, а ми йому допоможемо.
Але через п’ять років Зоя вже говорила зовсім по-іншому. А одного разу і зовсім привезла свою дочку жити до батьків чоловіка. Сказала, що вона вирішила почати все спочатку, так як чоловік не виправдав її надій. Кар’єра стоїть на місці, грошей додому Толя приносить все менше. А молодість у неї одна. Працювати на трьох роботах Зої зовсім не хотілося, і її можна було зрозуміти. Так, принаймні, резюмували батьки Анатолія.
Але ось як зрозуміти те, що 6-річна Віка виявилася зайвою? У цьому питанні у молодої матері теж було все просто і логічно. Зоя була впевнена, що не зможе створити міцну сім’ю з іншою людиною, якщо залишить Віку собі.
Так Віка залишилася жити з бабусею і дідусем, а її мати вирушила шукати особисте щастя і дуже скоро знову вийшла заміж. А через кілька років у Віки вже було три брата, яких вона ніколи не бачила.
– Це якийсь закон підлості, Маріє. Сьогодні молодший познайомив зі своєю нареченою. Її і нареченою-то не назвеш. У неї двоє дітей. Мені просто не віриться, що всі мої сини обрали собі жінок з дітьми – казала Зоя подрузі.
– Що ти так негативно налаштована? Сама ж кажеш, що у Діми і Колі відмінні дружини, пилинки здувають. А діти – це щастя, хоч чужі, хоч рідні. І твої сини це розуміють, це ж здорово. Радуйся, з твоїх синів виросли справжні чоловіки.
– У мене троє синів і жодного рідного онука, ось що не дає мені спокою. Сім років для шлюбу – непоганий термін, могли б уже й своїх нарoдити. А все ніяк не виходить. Мене більше це хвилює.
– Мeдицина зараз відмінна, вір і все буде. Всі мрії збуваються, варто тільки захотіти.
Останні слова подруги змусили Зою замовкнути, а потім перенестися в спогади своєї юності. Вона гойдає свою Віку, свого первістка, і переконує її в тому, що всі мрії збуваються. Що це? Бумеранг?
Зоя замислилась і машинально поклала трубку. У дверях стояв її коханий чоловік, батько її трьох дітей. Він дивився в очі дружині, як завжди, шукаючи там своє відображення. Але сьогодні його там не було. Воно зникло.
Чи усвідомила? Виправить або залишить як є? А чи є сенс щось уже виправляти, коли бумеранг запущений? Переписати заново життя неможливо, але писати з нового розділу по-іншому – це шанс виправити не життя, а відхилити бумеранг.
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!
