Певна річ, біля паперті вже стояли місцеві безхатьки. Вони розуміли, що день обіцяє бути «хлібним»: люди подадуть милостиню щедріше, ніж у звичайні дні.
Безпритульні не були в захваті від того, що їм приносили щось їстівне. У них зріли інші плани, і булочкам із цукерками там не було місця.
Почалася служба. Завдяки трансляції, молитви та піснеспіви розліталися по всій окрузі, і спляче місто непомітно приймало благодать.
Аж раптом до храму підійшла жінка. Вона розкрила сумку і почала роздавати жебракам справжні (не одноразові!) піали з якоюсь їжею.
Потім привітала всіх з Різдвом і так само швидко пішла.
Безхатьки кілька хвилин мовчали, а потім почалося:
─ Хлопці, це ж олів’є!
─ Прямо як удома!
─ З дитинства обожнюю цей салат! Мама так смачно його готувала!
─ А пам’ятаєте, як горошок та майонез діставали «по блату»?
─ Сто років не їв нічого смачнішого!
─ Справжнє свято! Я про таке навіть не мріяв!
─ Не інакше як Господь послав.
Посуд спорожнів. Настрій піднявся, знедолені люди з натхненням розповідали один одному, як відзначали Новий рік та Різдво, коли жили у своєму домі – кожен зі своєю сім’єю.
Один старий раптом запитав, як дізнатися номер телефону рідного брата, якщо той живе в нашому місті, і він добре пам’ятає його адресу.
─ Треба зателефонувати, привітати. А раптом він зрадіє?
З’ясувалося, що брат нашого безпритульного – професор, керує приватним вузом. Забезпечена людина.
Я дивилася на те, що відбувається, і думала про те, як мало іноді потрібно для щастя.
Як рідко люди помічають того, хто поруч і готовий поділитися часткою своєї душі.
Скільки людей потребують доброго слова, дружнього поплескування по плечу, невеликого знаку уваги. Олів’є. Не знаю, чи той салат залишився у жінки після новорічного свята, чи вона приготувала його спеціально, але та щира незнайомка своїм вчинком піднесла мені урок, а нещасним, знедоленим людям подарувала справжнє свято.
Кажуть, що Різдво народжується у серці. І Христос прийшов на землю не до абстрактного людства, а до кожного з нас.
В надії, що душа стрепенеться, згадає, звідки вона родом і наповниться любов’ю. До всього, що її оточує.
Svitlana Sushko.
Фото ілюстративне.
