Останнім часом у мене негаразди на роботі, тож грошей небагато, доводилося заощаджувати, але головне, що живі і вдома. Мене скоротили на половину ставки та позбавили премій, тож я почала шукати підробіток, вирішивши, що поживу економно, зрештою, у всіх така ситуація.
Цього року мені мало виповнитися 30. Друзі та сім’я знали, що в мене певні фінансові труднощі, тому ніхто не образився, коли я заявила, що не святкуватиму цьогорічного дня народження. Але сестра мене запросила удвох увечері посидіти в одному з кафе, мені було ніяково відмовляти, і я погодилася.
Того дня я сходила на співбесіду, щоби влаштуватися на підробіток. Мене взяли тож в кафе я вирушила у відмінному настрої, а там на мене чекав сюрприз.
На зустріч прийшла не тільки сестра а й усі близькі родичі. Мене вітали та обіймали, вручили багато цікавих подарунків, хоч і чисто символічних.
Замовлення вони зробили заздалегідь, тому щойно я прийшла, страви почали подавати до столу. Ми прекрасно провели вечір і були раді зустрічі у такий непростий для кожного час. Відпочили, поспілкувались і почали збиратись йти, аж тут офіціант приніс рахунок.
Цікаво, що сестри до того моменту вже не було у кафе, поїхала дітей з садка забирати, а друзі навіть уваги на це не звернули, тож я мусила розраховуватись сама.
Я ледь не плакала, адже виклала там усі гроші, що мала. Звісно, я нічого не сказала гостям. але повернувшись додому зателефонувала сестрі і запитала, що то було:
— Свято! – сказала вона спокійно. – Ти б ніколи нас не зібрала, а життя минає. нічого, викрутишся, я знаю що ти влаштувалась на ще одну роботу. Ну гаразд, можеш зараз на мене сердитись, але згодом подякуєш, адже труднощі минуться, а спогади залишаться.
06,12,2022
Головна картинка ілюстративна pexels.
