Зібралися якось раз Боги і захотіли розважити себе. Тут один з них дав ідею:
– Давайте що-небудь відберемо у людей!
На що інший відповів:
– Ми можемо забрати у них щастя, але його треба заховати так, щоб вони шукали його роками і ніколи не знаходили.
Хтось почав радити піднятися на найвищу гору і заховати щастя там.
– Ні, люди занадто сильні, у них залізна воля. Вони зможуть підкорити будь-яку висоту. Одного разу вони підкорять і цю і там знайдуть своє щастя.
Суперечка тривала.
– Ми повинні опустити щастя в найглибше місце найглибшого океану.
– Ні, людський розум занадто допитливий! Вони створять складні машини і опустяться на найглибше місце найглибшого океану! Там вони знайдуть щастя!
– Тоді давайте вирушимо на іншу планету і там залишимо щастя!
– Ні, йтимуть року, люди створять літаючі кораблі і подорожі до зірок стануть для них звичною справою. І там вони знайдуть щастя!
Суперечка розгорявся. І тут найдавніший і мудрий Бог сказав:
– Є місце, де вони ніколи не стануть шукати своє щастя. Ми помістимо його в них самих. Вони будуть марнувати свої життя в пошуках щастя. Вони будуть шукати у всіх місцях, але ніколи не здогадаються заглянути всередину самих себе …
