– Ти знаєш, мені лишилося лише молитися і я молюся. Я встаю зранку і молюся за нього, цілий день мої думки з ним і ввчері перед сном я стаю на колінах, і поки не вимолю усі молитви – не встаю. Може, ти не віриш, але я знаю, що воно діє.
А далі вона розповіла історію від якої мурашки просто бігли по шкірі. Вона розповідала, що в перші місяці, коли почали приходити повідомлення «Просимо гідно зустріти Героя…», вона зрозуміла, що просто не може впливати на хід подій. Вона так втомилася, що поклала всю свою надію на Бога і на молитви.
– Я подумала, що Марія теж Матір і вона мене зрозуміє, зрозуміє і допоможе. І я почала молитися до неї, щоб вона своїм омофором вберегла мого сина і всіх воїнів. Я молилася місяцями і не можу передати словами як я раділа, коли син телефонував хоч інколи і казав, що з ним все добре.
Але якось син перестав дзвонити, його не було чути кілька днів, далі тиждень. Коли пішов другтй, то всі рідні прийшли цю жінку втішати і підбадьорювати. Казали, що, може, у них Старлінк накрився, чи телефон поламався…
Аж ось приходить її кума і каже:
– Він мені нині наснився і наснилося, що він йде, а над ним так, ніби покривало накрите і ворог його не бачить. Він йде і усміхається…
Після цих слів жінка впала на коліна і почала ще дужче молитися про захист для свого сина і для всіх синів України, яких матері чекають вдома. Через кілька днів син подзвонив і сказав, що з ними все було добре. Він проговорився, що було дуже важко, але вся їхня група залишилася цілою і неушкодженою.
– Мамо, я знаю, що ви молитеся. Це дуже відчувається. Дякую, – сказав син.
Жінка розповідала це сусідці в автобусі, а всі дослухалися до її слів. Кожен отримав надію на те, що, коли вкладати в слова душу і всі поривання душі, то це неймовірна сила.
Фото Ярослава Романюка.
