fbpx
Дозвілля
Цю історію якось розповів мій батько гостям під час застілля

Цю історію якось розповів мій батько гостям під час застілля. Мені тоді було років десять, але вона міцно засіла в моїй голові.

Працював тато багато де, в основному водієм. Працював на різних машинах, тракторах, швидкій, тролейбусі. Яка машина була в той раз я не знаю, а тата вже не запитати, на жаль.

Вважаю, що події відбувалися в роках 70-х чи 80-х.

«Стою перед світлофором, чекаю на зелений сигнал. Бачу, по краю капота якась пушинка трохи рухається. Ну, пушинка і пушинка, чорт з нею. Починає спалахувати зелений, і я зауважую, що пушинка дивно рухається вже в іншу сторону. Ледь помітна така.

Читайте також: «Мені в житті не щастило з самого моменту мого зaчаття…»: історія про те, чому нам в житті не щастить

Я сказав (мабуть напарнику): «Зараз!» І вийшов з машини. А там перед капотом стоїть дитина, на дитині в’язана шапка з великим помпоном. І ось кінчик цього помпона у вигляді тієї самої пушинки і було видно. У мене ноги заклякли, стою, дивлюся.

Напарник вийшов, дитину схопив і пішов на матусю кpичати, яка поруч чесала язика з подругою. А я не пішов, я закуpив і думав про випадковості, дрібниці, про те, що могло б статися без цього помпона і як я далі з цим жив би».

З роками ця історія мені здається все стpашніше.

За матеріалами.

Опубліковано 24 лютого 2019 року

facebook