Коли Петро зробив мені пропозицію, я стрибала від щастя: так давно чекала цей момент. Ми зустрічалися два роки, як мені здавалося, часу досить, щоб гарненько зрозуміти з якого ми тіста.
Я була впевнена в цій людині на всі сто. Бачила його в ролі свого чоловіка. Навіть уявляла, які дітки у нас могли б бути…
Петя підніс шикарний букет квітів і колечко. На коліно хоч і не ставав, але я і без того розчулилася. Навіть розплакалася…
Скільки разів уявляла собі своє весілля! Вже знала яку сукню хочу, який букет, торт, обручки… У голові грав марш Мендельсона, а на душі було тепло і затишно.
Ми з майбутнім чоловіком почали підготовку до одруження. На все залишалося два місяці. Склали список гостей, вибрали ресторан, визначилися з тамадою. Виходила пристойна сума, але гуляти так гуляти!
За два тижні до заходу покликала подруг. Ми пили, сміялися, танцювали і згадували прикольні моменти.
Дівчата виголошували тости, дарували оригінальні презенти. Юля, одна з подруг, вручила мені невелику коробочку з написом: “Перевірте свої почуття”. У ній лежала колода карт. На кожній картці завдання для “неї” і для “нього”.
“Ти ж у нас любителька настільних ігор. А це щось типу квесту для закоханої парочки. Словом, думаю вам з Петром сподобається!” – прокоментувала Юлька.
На наступний день ми з моїм майбутнім чоловіком приступили до гри. Першим карту витягнув він. Петі потрібно було звозити мене в мальовниче містечко, щоб разом зі мною помилуватися заходом.
Але мій чоловік закотив очі і заявив, що нікуди їхати не хоче, і взагалі ми займаємося нісенітницею. Я ледве-ледве вмовила Петьку. Ми навіть встигли посперечатися, але поїхали.
Як раптом тачка наша заглохла! У баку закінчився бензин.
Я сильно розізлилася, адже Петя зобов’язаний стежити за авто, а в результаті ми застрягли на якомусь пустирі! Петро в усьому звинуватив мене, сказав, що якби не моя ідея нічого б не сталося.
Настрій зіпсовано. Довелося друга привезти нам паливо. Стільки часу і нервів втратили. Їхати милуватися заходом бажанням ніхто з нас уже не горів. Ми повернулись додому. Перше завдання провалено.
На наступний день я все-таки витягнула нову карту. Мені пропонувалося влаштувати спільний перегляд романтичного кіно. Вибрала легку мелодраму, приготувала попкорн і навіть запалила аромалампу для атмосфери.
Я трохи образилася за вчора, але міняти нічого не стала. Потім він попросив погасити аромалампу, так як у нього заболіла голова від надмірного запаху. “Який ніжний!” – подумала я.
Через півгодини мій майбутній чоловік з’їв весь попкорн і… заснув! Ох, як же я розлютилася. Стараєшся тут, і на тобі!
Вранці я змусила Петю витягнути нову карту. Він знехотя взяв. Йому випало приготувати для мене сніданок.
Я очікувала щось красиве, романтичне… А він всього лише налив кави і зробив бутерброд. Нічого креативного. Без проблем. Так, для галочки, щоб я тільки відчепилися.
Зважилася на останній шанс. Хоч і без особливого ентузіазму, але я все ж дістала з колоди картку. За завданням потрібно було заспівати для коханого пісню на вибір.
Тут все просто: вибрала одну з пісень Океану Ользи і посадила Петра на диван прямо перед собою. Почала співати. Мені завжди здавалося, що я роблю це непогано…
Однак Петро ні з того ні з сього розреготався. Мене така дивна реакція здивувала. Що за витівки ще?! Я йому серенаду виконую, а він регоче!
Перервавши свій номер, я вимкнула музику і пішла на кухню. В горлі стояв ком. Хотілося заплакати.
Я на мить задумалася: “Ну чому кожна спільна справа у нас закінчується невдачею… Хіба складно щось перевести і жарт чи навпаки в якихось моментах проявити серйозність?!”
А я в розпачі сказала: “Може ну його це весілля? Ми з тобою не підходимо одне одному. Нічого разом робити не вміємо. Як жити будемо?”
“Наївненька. Здалася нам ця гра. Ми вже перевірили свої почуття. А це все дрібниці! Я кохаю тебе” – відповів Петя.
Після таких слів я почувалася найщасливішою нареченою у світі. Захотілося спалити колоду злощасних карт. А Юльці на її дівич-вечір замовити щось підступненьке і розповісти потім про це її благовірному.
Фото – ілюстративне.
Передрук матеріалу без гіперпосилання на Intermarium.news заборонений!
Заголовок, головне фото, текстові зміни. – редакція Інтермаріум.
