Олеся закрила за тіткою двері і мало не заплакала. От тобі й доробилася з такою нянькою. Краще б діти були самі, але ж ні, викликала тітку. А тепер думай, де знайти столяра та електрика.
А найгірше – що за це треба віддати ті гроші, що вона заробила зі ці чотири дні.
– Мамо, то тітка так витягувала з розетки шнур! То не ми!, – в один голос заявили діти, показуючи на розетку, яка з «м’ясом» висіла на дротах.
– Чого ж ви так по ліжку скакали, що воно зламалося, – вичитувала дітям Олеся, – Я поки тітці віддала за дорогу та продукти, то у мене лиш лишилося аби заплатити за ваші бешкети!
Коли зрозуміла, що кричить, то закрила за собою двері ванни і заплакала.
Чому в одних в житті все гладенько та рівно, а у неї кожен день «добрий день» – як на роботі не оштрафують, то коли знайдеться заробіток, то треба відати на ремонти.
Чоловік в Олесі зараз будував нову родину, бо хотів жити без «напрягу». А з нею він цього не міг.
– Ти важка людина, розумієш? Все в тебе як не у людей. Що тобі не принеси додому, то все як в пісок! Це не хата, а якась прірва.
Олеся лиш очима кліпала, бо сама була такої ж думки – вона вкладає в цю родину всю себе, а з віддяки – нуль!
Сама шила постільну білизну, штори, тюлі аби зекономити.
Готувала завжди вдома аби зекономити, при цьому оббігала пів міста аби купити продукти за акцією чи бюджетні.
Ніколи не була на манікюрі за десять років спільного життя, стриглася в куми, а потім взагалі заплела косу і вже економила.
Їй подобалася її затишна квартира, звичайно, без розкішних меблів, але така чиста та акуратна.
Але для Саші це було ніщо. Там кричали діти і було тісно.
На одні аліменти не проживеш, тому їй доводилося крутитися як білка в колесі і ще більше економити на усьому, бо ж на дітях економити не будеш.
Про іншого чоловіка вона й не думала, бо не мала коли в гору глянути.
Кума час від часу підкидала їй роботу важку, але вигідну – вимити в котеджі для орендарів чи ліпити пельмені в нічні зміни. Все що приносило якісь додаткові гроші.
На такі випадки вона кликала на допомогу тітку, яка сиділа з дітьми. Але тітка завдавала їй більшого клопоту, ніж діти були б самі. Єдина користь – на душі було легше, що вони не самі.
І тут тепер така халепа – додаткові витрати.
Вирішила найперше шукати електрика, бо з таким не жартують.
На тому кінці дроту чоловік дуже здивувався, що йому пропонують таку роботу:
– Ви звідки взяли мій номер?
– З оголошення в інтернеті.
– Яке оголошення?
– Що ви надаєте послуги електрика на дому будь-якої складності, – не розуміла, що відбувається Олеся.
– Добре, я вам зателефоную десь під кінець робочого дня.
Далі вона ще видзвонила столяра і той поохкав і сказав, що треба нове ліжко. Звичайно, що замовити в нього.
Олеся закрила за ним двері, взяла в дітей клей ПВА і залила лапку клеєм.
– Ми будемо спати на підлозі! Ура!, – скакали діти по матраці від радості.
Під вечір і справді пролунав дзвінок і на порозі стояв чоловік в дорогому костюмі:
– Електрика викликали?, – засміявся він бачачи, як в Олесі округлюються очі, бо таких електриків вона ще не бачила.
Вона показала пальцем на розетку, а чоловік сміючись почав розказувати, що вже й забув за ті оголошення, які колись давав. А зараз його просто розсмішила така ситуація. Бо він давно не звичайний електрик, а має власну фірму по встановленню сонячних панелей.
Олеся заметушилася аби заплатити за послугу, але чоловік відмахнувся:
– То п’ять хвилин роботи, згадав молодість…
«Ну хоч тут пощастило, що грошей не взяв», – подумала Олеся і скоро забула за цей епізод в своєму житті, бо мала й без того про що думати.
Але на наступний вечір на порозі її квартири з’явився букет квітів.
Першою була думка – хтось помилився, тому квіти не забрала. А на наступний день пролунав дзвінок від Електрика:
– То «так» чи «ні»?, – спитав чоловік.
– Що «так» чи «ні»?, – здивувалася жінка.
– Ви підете зі мною на вечерю? Я вам залишив квіти і записку!
– Я… Як я?, – не могла повірити в таке жінка.
– Та отак, просто скажіть «так»!
Щось на неї накотилося, щоб все просто і легко, щасливо і радісно, і вона сказала «так».
І повторила його на освідченні.
Фото Ярослава Романюка.
