Я вдова, але не самотня. У мене є син, а також онук та онука. Але я дуже переймаюсь. Стас багато працює, його дружина вдома. Нічого не маю проти, але мені здається, що він заробляє гроші, а вона їх витрачає.
Моя онука Ксенія, на жаль, точна копія вибагливої мами. Їй лише 9 років, але вона вже знає, що таке шопінг. Зовсім інша справа – семирічний Макар. Працьовитий, старанний, мовчазний, чуйний та добрий. Отже, ним легко моніпулюють близькі.
Прямо як Стас, який з ранку до вечора працює у своєму офісі, щоб Камілла могла прохолоджуватись у торгових центрах. Я не говорю, що гроші не важливі. Їх навіть дуже багато, тому їх треба цінувати, а не витрачати легковажно.
Проте мій син не виглядає нещасним. Стасику подобається працювати, він любить своїх прекрасних принцес. Заради Камусі з Ксюхою сорочку останню з себе віддасть! Я не втручаюся, не налаштовую проти — він дорослий, це його життя та вибір.
У зв’язку з першими роковинами мого чоловіка я запланувала пам’ятну вечерю. Коли пролунав дзвінок у двері, я була готова приймати гостей. Але не те, що вони привезли із собою. Я відчинила двері і… застигла.
Переді мною стояв Макар із величезною старою кліткою, в якій підстрибував яскраво-жовтий птах.
— Бабуся, я купив тобі канарку! — випалив він і зайшов у квартиру.
За ним увійшов усміхнений Стасик, а потім дві пані. Внучку я не впізнала. Зазвичай тиха і спокійна, тепер вона тараторила без угаву.
Макар звернувся до мене:
— Ти казала, що почуваєшся самотньо без дідуся, і я знайшов тобі компанію. Я ходжу на заняття з другом, і його батько розводить канарок. Коштують вони вдвічі дорожче за звичайні в магазині, але я отримав знижку.
– Знижку? – я здивувалась.
– Звичайно, якщо мамі не потрібна ця пташка, ми її повернемо, – вставила Камілла. — Цю суму можна було б на щось потрібне витратити.
Клітину з канаркою було тимчасово поставлено на низький столик біля вікна. Ксюша відмовлялась від їжі, Каміла клювала з її тарілки, а хлопці наїдалися до відвалу.
Я ж весь час поглядала на птаха, що стрибає по клітці. Я ще не знала, чи вона мені сподобається, але знала, що не поверну її. Адже це подарунок від мого онука, на який він витратив зі своєї кишені гроші. Сам факт, що він додумався до такого, вже заслужив на гордість за нього в моїх очах.
З іншого боку, дивлячись на онучку, я задавалася питанням, як можуть дві дитини від тих самих батьків бути такими різними? Невже вона настільки захопилася своєю матір’ю, що не залишилося місця ні для яких рис від Стаса? Мені стало сумно.
Тим часом дискусія за столом все ще крутилася навколо канарки. Стасик повідомив, що прочитав посібник про розведення канарок і подарує мені книжку. Ксюша хоч і сказала, що канарки не надто гарні, але з якоюсь ревністю подивилася на брата, потім на батька, на клітку, на мене.
Начебто вона намагалася зрозуміти, у чому суть цього подарунка, адже це не нове взуття чи смартфон, але він викликає стільки емоцій. І ця неготовність зрозуміти не обіцяє нічого доброго.
Камілла ж весь час питала, чи маю намір я зберегти цей «неприємний подарунок». Я навіть почала підозрювати, що вона воліла б продати цю канарку своєму другові, отримавши вп’ятеро більше, ніж заплатив за неї Макар.
— Ну що, мамо, що зробите з канаркою? — спитала вона наприкінці вечері в двадцяте.
Я глянула на птаха, який заспокоївся і чистив пір’я. Раптом перната відчула, що дивлюся на неї. Вона підвела голову, а потім… заспівала. Це була довга хитромудра трель, гірлянда звуків, високий і чистий тон, що завершився чарівним «тррррр». Чудово!
— Канарка залишається, з сьогоднішнього дня її звуть Юша , — не роздумуючи сказала я. — І будь-хто може приходити до неї в гості.
Я підморгнула онукові і синові, і в обох спалахнули очі.
— Чи можу я теж заходити? – Не спитала, а оголосила Ксюша; похмурим тоном, ніби робила мені ласку, але в той же час я вловила в ньому благання.
— Звісно, рідна, завжди!
Внучка посміхнулася, можливо, не променисто, а трохи, куточком рота, ніби зніяковіло. Але я відчула, що, можливо, Ксюшка не в усьому мама і можливо то лиш маска.
Передрук без гіперпосилання на intermarium.news – заборонено.
Головна картинка – pexels.